ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Сашко Положинський: «Будь-яка людина, яка живе у суспільстві і не є обмеженою від потоків інформації, мусить цікавитися політикою»




Сашко Положинський: «Будь-яка людина, яка живе у суспільстві і не є обмеженою від потоків інформації, мусить цікавитися політикою»
Сашко Положинський – це величезний згусток позитивної енергії і харизми, який потребує постійного руху і драйву, фронтмен гурту «Тартак», що став одним із хед-лайнерів Всеукраїнського фестивалю альтернативної музики «Бандерштат-2009», сьогодні постане перед читачами більше як громадянин держави Україна, аніж творча особистість… Таке трапляється, особливо на фесті, який має під собою чітке політичне підґрунття. Отож, про політику і не тільки – із Сашком Положинським...

– Ти береш участь у громадських та благодійних заходах. Що це для тебе? І як часто Ти це робиш?

– Роблю це залежно від можливостей. Від чогось я активно відмовляюся, тим більше є така тенденція, коли візьмеш участь у якісь акції, набере вона розголосу, і тоді одразу з’являється 100 бажаючих, які хочуть тебе запросити на свої акції. Зрозуміло, що розірватися не можна. Одні взагалі не варті уваги, а ще інші просто співпадають у часі із особистими справами, тоді, звичайно, вибір робиш на користь особистого. Отож вибираю з того, що мені цікаво і що важливо на даний момент. Я не ставлю собі за самоціль бути активним, брати участь у всьому, що коїться, аби всі бачили, який я класний.

– В політику не думаєш податися?

– Та я постійно про це думаю, тільки ж куди мені подаватися? Просто так іти у політику немає сенсу. Треба прямувати туди з конкретними цілями, конкретними ідеями.

– Але в перспективі Ти думаєш про це?

– Мушу про це думати, бо мене часто про це питають, а раз питають, то я вже не можу не думати. У будь-якому випадку, так чи інакше, я вже давно в політиці. Можливо, не безпосередньо, а опосередковано. Мені подобається цей вислів: «Якщо ти не цікавишся політикою, то це не означає, що політика не цікавиться тобою». Будь-яка людина, яка живе у суспільстві і не є обмеженою від потоків інформації, мусить цікавитися політикою.

– Чи є така сфера діяльності, де Ти себе не спробував реалізувати, але хотів би це зробити?

– Так, є таке. Але поки я не спробую, то вам не скажу.

– Ти часто в Луцьку буваєш? Сумуєш за рідним містом?

– Досить часто. Не те щоб сумую, але мені тут добре, добре сюди повертатися. У мене в Луцьку родина, друзі, я люблю сюди приїхати хоч на кілька днів, хоча, зазвичай, коли я затримуюся тут надовше, то стає сумно. Тому я люблю бувати в Луцьку досить часто, але не довго.

– Чому сумно стає? Нудно?

– Бо нема що робити. Як правило, якщо я затримуюся у Луцьку надовше, то завдяки тому, що ми виїжджаємо кудись на природу, до лісу. От недавно приїжджав кілька тижнів тому, то ми з друзями дитинства виїздили на озера. То це було дійсно кайфово.

– От ще раз про Луцьк… Відомо, людина, коли вона «виходить у велике плавання», покидаючи рідні місця, повертається і помічає, що усе довкола маліє. Для Тебе Луцьк зменшився?

– Та звичайно, оскільки, порівнюючи зі столицею, Луцьк – значно менший. Значно менші розміри і можливості. Також якість життя… Уже Луцьк не може похвалитися статусом одного з найчистіших міст України.

– Останнім часом спостерігається у творчості «Тартака» тяжіння до соціальної теми, зокрема, це прослідковується у одній з найновіших пісень гурту «Атомна помпа». Як Ти це поясниш? Виросли? «Сльози та соплі» «не котуються» уже?

– Про «Атомну помпу» можу сказати таке, що підштовхнула мене до її написання Катя Чілі. Вона розповіла свою концепцію Чорнобильської трагедії. Що це, ніби своєрідне щеплення для українського народу, завдяки якому ми легше справлятимемося з різними екологічними та іншими катаклізмами. Власне це й наштовхнуло мене на створення пісні. Я не вважаю її такою соціальною, там є соціальні моменти, але більше вона, як на мене, є оптимістичною. Нехай буде такий собі «соціальний оптимізм». Хоча в останньому альбомі є багато пісень, які так чи інакше торкаються соціальних питань. 

– Гурт часто подорожує Україною. Як на тебе, чи існує якась така очевидна різниця між молоддю заходу та сходу, яку так хочуть нам нав’язати політики?

– Ну не знаю… За сприйняттям нашої музики я чогось такого не відчуваю, але це має свої суб’єктивні причини – нас послухати приходять (і на сході, і на заході) люди, яким цікава наша музика. А якщо їм близька музика гурту, значить спільне у цих людей щось є. А якщо є те спільне, то важко говорити про відмінності. На заході більше чути українську мову – це зовнішня відмінність, але я не відчуваю, що молодь на сході, яка приходить на наші концерти, вважає себе менш українською, ніж молоді люди тут. Як на мене, такі стереотипи штучно нав’язані нам з конкретною метою…

– Що нас, українців, чекає у найближчому майбутньому?

– Я все чекаю Справжньої Національної Революції, але українці все більше розчаровують мене. Бо, здається, куди вже далі це все терпіти… А вони ще чекають. Здається, вже ось-ось … і вибухне… Вже всі, кого так ідеалізували, показали своє справжнє обличчя, а народ і далі опускає голову. Може, це таке лише моє коло спілкування, ті люди, що мене оточують, такі. Ми всі у своєму оточенні розказуємо, що інакшого шляху, як революція, у нас нема. А варто лише вийти зі свого тісного світу, щоб прослідкувати якісь тенденції, – і ми бачимо, що нічого з цього не вийде, бо нічого не відбувається, усі покірно опускають голови і надалі продовжують вірити… Я все чекаю того моменту, коли люди зрозуміють, що ми самі повинні своє життя змінювати, бо ніхто за нас цього не зробить.

– Порівняно давно Ти співав: «Я не хочу бути героєм України…». За цей час не передумав? Не хочеться стати героєм-визволителем, оскільки не відкидаєш думки про політичну кар’єру?

– Ні, не передумав. Уже доведено і перевірено: «геройство» в Україні просто купується і продається (йдеться про президентські відзнаки – авт.). А справжніми героями у нашій державі є ті люди, які не бажали миритися із рабським становищем, вони піднімалися і боролися. Героями є вояки УПА.
 
Розмовляла і підслуховувала Оксана ГУНДЕР

Джерело: ВП Прочитано - 2240 раз



Коментарі до інтерв'ю:


Додати коментар






Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти