ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Костянтин Рупчев: Гроші невідомого походження




Костянтин Рупчев: Гроші невідомого походження
Саме ця обставина є причиною світової фінансової кризи. Сумнівні гроші і тероризм – це ті ризики, про які суспільство має мінімум серйозно задуматися, а максимум об’єднати зусилля для того, щоб не допускати катастроф. У цьому переконує начальник регіонального відділу Державного комітету фінансового моніторингу України у Волинській області Костянтин Рупчев.

− Костянтине Станіславовичу, чим займається очолюваний Вами відділ на Волині? Скільки людей в ньому працює?

− Цілком очевидно, що проблема потоків «брудних» коштів є загрозою для суспільства. Після 11 вересня 2001 людство зрозуміло, що існує ще одна серйозна загроза – тероризм. А він, як відомо, не може існувати без певних фінансових вливань. Тому увага до проблеми походження коштів та подальшого їх використання є актуальною. Є міжнародна інституція FATF, яка контролює цю ситуацію. Україна долучилася до процесу з 2001, в результаті чого був прийнятий Закон «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом», а потім був створений спеціальний уповноважений орган, тобто Дежкомітет фінансового моніторингу. 

Наш відділ є його структурним підрозділом. На Волині працює 6 чоловік. Подібні органи в інших країнах світу (вони мають різні назви), в принципі, виконують функції підрозділів фінансової розвідки. Не варто сприймати слово «розвідка» в класичному розумінні та асоціювати нас з Штірліцом чи Кузнецовим. 

Національна система протидії легалізації доходів одержаних злочинним шляхом повинна гнучко реагувати на нову ситуацію, яку визначає багато чинників. Варто взяти до уваги і вступ України до СОТ, що робить відкритим для світу її банківський сектор; і вихід українських підприємств та промислово-фінансових груп на ІРО через фондові біржі, і факт посилення України як транзитної держави між Європою та Росією і країнами ісламського світу, і багато інших факторів.

− Що входить у завдання Держфінмоніторингу?

− В першу чергу, це створення єдиної державної системи фінансового моніторингу, яка, в принципі вже створена і до якої входять всі контролючі правоохоронні державні органи. Друга функція – це допомога суб’єктам первинного фінансового моніторингу, а до таких відносяться ті юридичні особи, котрі проводять фінансові операції: банки, кредитні спілки, страхові компанії, суб’єкти грального бізнесу і т.д. Згідно чинного законодавства вони зобов’язані надавати інформацію про фінансові операції, котрі підлягають під критерії моніторингу. 

− Яка ж інформація може відповідати такому критерію?

− Це окрема тема. Перелік операцій великий. В першу чергу – це не звичні фінансові операції, скажімо, такі, які не пов’язані з основною діяльністю того чи іншого суб’єкта. Або якщо фінансова операція на великі кошти проведена в один день – вона також стає предметом дослідження. Буває, що крупні фінансові операції починають проводитися відразу після реєстрації суб’єкта. 

− У вашому відділі працює всього шестеро чоловік. Вони справляються з роботою? Хто за спеціальністю ці люди?

− Безумовно, вимоги до освіти та попереднього досвіду наших працівників досить високі. Вони повинні мати вищу юридичну освіту, або знатися на комп’ютерних технологіях. Стаж роботи в державних силових органах має бути не меншим від трьох років. Я раніше працював начальником податкової міліції на Закарпатті, а потім на Волині. У нас у підрозділі працює колишній заступник начальника УМВС, колишній начальник відділу міжнародних зв’язків УБОЗ УМВС, колишній заступник начальника податкової інспекції Луцька, колишній провідний спеціаліст казначейства і колишній начальник відділу інформаційних технологій одного із банків. Кожен працює по своїй лінії.

− Нескромне питання про гроші. Зарплата ваших працівників є достатньо високою, щоб вони були зацікавлені відслідковувати процеси, про які Ви згадували і не брати хабарів від тих осіб, які якось причетні до відмивання коштів? Адже ми всі розуміємо, що у випадках, які ви відслідковуєте, йдеться про дуже великі гроші.

− Є певні режими інформаційних технологій, які дозволяють відслідковувати такі речі. На регіональному рівні ми взагалі не можемо бути причетні до корупційних впливів, бо аналіз проводиться лише в центрі. 

− Ваш підрозділ має перевіряти одна з європейських структур. З чим це пов’язано?

− Зараз триває третій раунд оцінки України експертами з міжнародної організації MONEYVAL (Спеціальний Комітет експертів Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню грошей – ред.). Перед країнами, які долучилися до боротьби з відмиванням коштів, ставляться певні завдання, так як вони повинні відповідати певним критеріям. В першу чергу, йдеться про адаптацію національного законодавства, створення національних систем і т.д. Все розписано крок за кроком, що та чи інша країна повинна зробити. Буквально на днях до України приїде делегація з метою перевірки того, що ми зробили. 

− Чого варто чекати Україні від такої ревізії? На Ваш погляд, Україна виконала у звітний період ті завдання, які їй були поставлені? Наше законодавство адаптоване до вимог MONEYVAL?

− Ще ні. У Верховній Раді лежать проекти змін до кількох Законів. Зокрема, й до Закону «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом», бо те, що було прийнято – це лише перший крок. В принципі, не передбачено моніторингу таких речей, як операції з нерухомістю, як питання, пов’язані з обігом дорогоцінних металів, не врегульовані питання грального бізнесу. Цей перелік, звісно ж, можна продовжувати. Ви знаєте скільки нинішніх актуальних проблем, пов’язані з землею. Я думаю, що експерти звернуть на це увагу. Зміни до Законів прийняті лише в першому читанні. Все пов’язано з тим, що парламент працює нестабільно. Я припускаю, що візит міжнародних експертів прискорить ці зміни.

− Але ж до самого приїзду експертів вже ніхто нічого поміняти не встигне. Чи позначиться це на рейтингах України?

− Міжнародні інституції завжди позитивно ставляться до тих країн, які дослуховуються до їхніх рекомендацій і дотримуються зобов’язань. Коли Україна не квапилася приймати певні закони, то до неї були вжиті відповідні санкції. Що це означає? Якщо певну бізнесову операцію можна провести за годину, то в умовах дії санкцій та ж процедура триватиме упродовж тижнів і навіть місяців. Тобто, найперше страждав вітчизняний бізнес. У тому, щоб законодавство було вдосконалене найперше зацікавлений чесний бізнес.

− Чи є на Волині об’єкти, які становлять інтерес іноземних структур, що займаються відмиванням грошей задля здійснення економічної експансії?

− Куди, як правило, намагаються спрямувати такі кошти? У потужні промислові об’єкти, які мають стратегічне значення. Звісно «Криворіжсталі» у нас в області немає. Але це не означає, що до нас немає інтересу. Зараз відкривається багато банківських структур. Багато з них створюються лише з метою продажу. Здаються під ключ, а потім раптом міняють вивіски, назви і таке інше. 

В Україні часто створюються кишенькові банки, які обслуговують певні фінансово-промислові групи і можуть використовуватися для оборудок сумнівного походження. Потрібно слідкувати за створенням фінансових пірамід. Ризиків є багато і на них зараз треба звертати увагу, якщо ми хочемо рухатися до Європи. 

Для Волині може бути актуальним інтерес до земель сільськогосподарського призначення. Може бути багато різних схем. Нас цікавить, які кошти використовуються при таких оборудках, звідки вони беруться. Тобто про що йдеться? Якщо якась агрофірма вирішує розширити свій бізнес і при цьому прозоро працює, не порушує законодавства при укладанні угоди, сплачує податки, то у нас питань не виникає. Але якщо приїздить два чоловіки і вкладають мільйони, які взялися не зрозуміло звідки і оформляють на підставних осіб… Звідки це все?

− Ви можете розповісти хоча би про один приклад оборудки, здійсненої на території Волинської області, яка викликала ваш інтерес і була визнана незаконною?

− З 2005 року за нашими матеріалами було порушено 7 кримінальних справ. Одна справа пройшла через суд, але, якщо чесно, то покарали стрілочника. Суми, які відмивалися були досить солідні. Якщо намалювати на папері схеми тих оборудок, то потрібно зо два метри квадратних паперу, а до суду дійшло всього на один квадратний сантиметр.

− Чому так відбулося?

− Тут є багато проблем. Справи дуже складні. Тут же ж не йдеться про крадіжку мобільного телефона з кишені… Щоб такі справи розслідувати має бути бажання, час, досвід і кваліфікація. Але, найголовніше, суспільство має зрозуміти для себе небезпеку цього явища. Як правило, суспільство звертає увагу на очевидні загрози. Якщо бігає чоловік з сокирою по вулиці, то всім зрозуміло, що він – небезпечний. Але, коли шляхом певних фінансових операцій виводяться мільярди з країни, то ніхто цього не бачить і не чує. Але може ці кошти використовуються на те, щоб фінансувати організацію, яка потім направляє літаки на хмарочоси в Нью-Йорку… Лише тоді суспільство задається питанням, а звідки це все взялося. 

Завдання Державного комітету фінансового моніторингу вберегти країну від подібних ризиків. Причому, я маю на увазі не лише трагічні ситуації, а й фінансові ризики, адже світ сьогодні переживає фінансову кризу. Я впевнений, що так відбувається, бо багато грошей невідомого походження вкинуто в економіку світу! Ви задумайтеся: прибутки наркокартелей сягають кількасот мільярдів доларів! Ніхто ж не сидить на мішках з тими грошима. Ці кошти кудись вкладаються. Просто на побутовому рівні важко довести до людей це питання. Але важливо, щоб проблема була зрозумілою до кінця на державному рівні, щоб це зрозуміли люди, які порушують кримінальні справи. А то питаєш, чому не розкрито, то кажуть: «Це – не вбивство», – мовляв, громадськість це не хвилює. 

− Які саме правоохоронні структури порушували кримінальні справи у тих семи випадках, про які ви згадували?

− І СБУ, і податкова міліція, і УМВС. У нас є взаємодія з цими структурами. Ми не маємо права перевіряти і розслідувати. Це компетенція інших органів, а ми лише направляємо інформацію, яку отримуємо від банків, кредитних спілок, страхових компаній і т.п. Згідно чинного законодавства, вони зобов’язані її надавати в рамках обов’язкового фінансового моніторингу. В нас є випадки, коли ми були змушені складати адміністративні протоколи стосовно банківських працівників, які невчасно подали інформацію.

− Від кого поступає найбільше інформації?

− 95% – це інформація банків, бо основні фінансові потоки йдуть через них. Тим паче, що НБУ є так само суб’єктом фінансового моніторингу.

− А що скажете про кредитні спілки чи страхові компанії?

− Якщо говорити про нашу область, то всі майже 30 страхових компаній, які тут діють, є філіями. Половина ж кредитних спілок є місцевими. Який регулятор здійснює над ними контроль? В першу чергу, державна комісія з питань регулювання ринків і фінансових послуг. До речі, є проект постанови Кабміну, де йдеться про те, щоб дозволити представникам Держкомітету фінмоніторингу здійснювати перевірки разом з регуляторами. Але поки – це тільки проект, бо всі чекають змін до законодавства. А якщо говорити про гральний бізнес, то там навіть спеціального регулятора нема, який би здійснював контроль. Хоча казати, що для нашого регіону актуальне відмивання коштів через гральні заклади я б не насмілився. Тим часом, в американців – це найбільш поширений спосіб відмити кошти. Адже там, чиновник, у якого з’явився «Мерседес» останньої моделі, має пояснити звідки взяв ці кошти. У нас поки діє інша система. 

− У яких країнах, як правило, зареєстровані ті юридичні особи, які є в зоні спостереження вашої структури?

− Дуже багато транзакцій йде через країни Прибалтики, а також Кіпр, США, Великобританію.

− Чи консультуються з вами вітчизняні бізнесмени, стосовно того, чи варто мати справу з потенційним іноземним партнером чи інвестором?

− Ми не надаємо консультаційних послуг. Наша інформація є закритою. Є кримінальна відповідальність за розголошення інформації Держфінмоніторингу. Навіть, якщо працівник банку подає нам інформацію, а потім звонить тій людині, стосовно якої вона надана і повідомляє їй про факт подачі такої інформації, то стосовно такого працівника банку буде порушено кримінальну справу.

− У яких країнах підрозділи, аналогічні Держфінмоніторингу України працюють ефективніше і імпонують вам особисто?

− Є країни, де подібні структури є підрозділами МВС. Вони здійснюють оперативну діяльність, проводять слідство та порушують кримінальні справи. У нас практикується адміністративний тип функціонування підрозділу. Повторюю, ми не ведемо слідства, а передаємо інформацію до правоохоронних органів. Можливо, я б дещо розширив наші повноваження. А взагалі, в ідеалі, має бути тісна взаємодія з іншими правоохоронними структурами. Справи мають розслідуватися, а суди мають виносити справедливі вироки.

Сьогодні ситуація є такою, що слідчим часто бракує кваліфікації, щоб розслідувати справи за нашими матеріалами. Знову ж таки, це дуже кропітка праця. Розбиратися в схемах фінансових оборудок набагато важче, аніж розслідувати щось епізодне. За два місяці такі справи не розслідуються. Відповідно, у слідчих виникають проблеми, бо треба йти на продовження справи. 

І це далеко не основна проблема: треба робити запити до іноземних держав, до інших регіонів України; треба працювати зі структурами, які мають серйозні служби внутрішньої безпеки. А врахуйте зв’язки суб’єктів розслідування (в тому числі в правоохоронних органах). Є структури, які можуть собі нагло не пустити слідчого... Ці всі обставини ускладнюють ситуацію.

− І, мабуть, все ж таки є проблема порівняно невисоких зарплат правоохоронців, що може стати приводом сховати справу «під сукно»…

− Має бути контроль за тим, як ведеться слідство. Адже проблема не в зарплатах. Повірте, я ще не бачив людини, яка б сказала, що їй вистачає грошей. 

− Костянтине Станіславовичу, чи цікаво вам займатися цією роботою? Де комфортніше: в податковій міліції чи в структурі Держфінмоніторингу?

− Мені і там, і тут працювати цікаво. Правда, моя нинішня робота є більш специфічною. Це – нове. Але я вже через подібне проходив, коли формувалась ДПА. Наше нинішнє завдання організувати роботу так, щоб до України, як до держави, не було претензій. Щоб на наших бізнесменів нормально дивилися в усіх світових банківських установах, щоб було розуміння того, що ці люди з тої держави, яка грає за правилами. 

Треба адаптовувати своє законодавство до європейських стандартів. Не може ж бути такого, щоб людина вчора бомжувала, а сьогодні виносить з банку мільйон доларів. Ви би спробували у США піти в банк і отримати таку суму, щоб ніхто не поцікавився звідки такі грошики. Наше завдання, щоб Україна виглядала достойно.

Розмовляла Оксана Лукашук



Джерело: ВП Прочитано - 2618 раз



Коментарі до інтерв'ю:


Додати коментар






Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти