ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Анатолій Вітів: На наступні вибори Луцького міського голови ВО «Свобода» висуватиме свого кандидата




Анатолій Вітів: На наступні вибори Луцького міського голови ВО «Свобода» висуватиме свого кандидата
В умовах затягування політичної кризи у стінах парламенту та подальшого поглиблення «антипродуктивного» депутатського паразитування нині діючих у Верховній Раді України політичних партій та блоків, з кожним місяцем стає зрозуміло, що відсоток тих виборців, що голосуватимуть, буде більшим за середній. А сучасний українець проголосує вже не за тих, кого підтримував на попередніх парламентських виборах. Хоча через закритість партійних списків більшість «аксакалів» українського парламенту спробують «вскочити» у прохідні частини «кандидатської нумерації»...

Якщо говорити про електоральні настрої волинських виборців та притаманну властивість мешканцям західного регіону голосувати за ідеологічною та особистісною вмотивованістю на «консервативному» підґрунті (мова йде про сталу підтримку так званих лівоцентристів БЮТ), то тут стає цікавим не те, скільки виборців втримає на гіпотетичних позачергових виборах Юлія Тимошенко, а на скільки якісно переформатується «права» ніша українських симпатиків. Адже цілком ясно, що після річного перебування у мега-блоці «НСНУ-«Народна Самооборона» такі «праві» політичні сили як НРУ, КУН, ХДС, УРП-«Собор» давно втратили ресурси для самостійного передвиборчого плавання. А перманентні внутрішньопартійні суперечки щодо «пробютівської» чи «європейськоукраїнської» блокової приналежності, а то й демонстрування явної підтримки інших «правих» політичних сил, довели кризовість позитивного іміджу націонал-демократичного істеблішменту в очах громадськості.

Повернемося до «особистісного» фактору представлення «правих» - зрозумілим є те, що однією з чітко виражених націоналістично налаштованих політичних сил в Україні залишається ВО «Свобода». Хоча для українських виборців вона є симпатичною не через ідеологічне сприйняття партії, а через харизму Олега Тягнибока та стійку «PR-лінію» із закликами «люстраційного» очищення нинішньої влади і відверто антиросійськими закликами. 

Чи підвищить власну популярність серед волинських виборців регіональна «Свобода», роблячи ставку на порушення питань «відновлення історичної справедливості», відстоювання культурно-історичних прав українців або негайного вирішення конституційного статусу Криму. Це питання скоріше до «свободівських» партійних менеджерів. Цікаво, чим, окрім участі в загальноукраїнській рекламній кампанії «Єдина сила українців – «Свобода» наразі займається волинське керівництво ВО «Свободи»? На скільки вираженою є електоральна база «свободівських» прихильників в нашому регіоні, і на які методи роботи спирається виборчий штаб партії при формуванні агітаційної мережі на місцях. Що викличе симпатії виборця – ідеологічна програма партії чи постать самого Тягнибока? Яка роль регіональних організацій у місцевому позиціонуванні «Свободи»? Про це і не тільки спробувала дізнатись «Волинська правда», спілкуючись з головою волинського осередку ВО «Свобода» Анатолієм Вітівим.

- Пане Анатолію, відомо, що Луцьк таки долучився до інших західноукраїнських міст, в яких зводяться пам’ятники провіднику українських націоналістів Степану Бандері. Як чином місцева ВО «Свобода» лобіювала ідею встановлення майбутнього монумента, чи ведеться громадський контроль за реалізацією цього архітектурного проекту?

- Наша обласна організація спільно з Братством вояків ОУН-УПА були ініціаторами встановлення у Луцьку пам’ятника Степану Бандері та перейменування на честь провідника ОУН однієї з центральних вулиць міста. У результаті досягнутого компромісу з луцькою міською владою пам’ятник очільнику українських націоналістів вирішили звести на проспекті Соборності в районі РАЦСу. За словами чиновників міської ради, зараз оголошений конкурс на виготовлення пам’ятника, який триватиме до 15 листопада цього року. Я впевнений, що у наступному році він таки буде в обласному центрі. Це очевидні речі, адже Волинь є батьківщиною УПА, а про людину, ім’ям якої названий цілий визвольний рух, повинен пам’ятати кожен свідомий українець. 

Обране місце дозволяє звести цей пам’ятник. Тенденція зведення аналогічних монументів характерна і для сусідніх Львова чи Тернополя. Такий приклад є показовим. Адже в цьому проявляється акт суспільної пошани, які віддали своє життя у 40-их та 50-их роках, борючись за незалежність України. 

- А чому розміщення пам’ятника планується саме на проспекті Соборності? Серед депутатів Луцької ради велися розмови про можливе розташування об’єкту у сквері по проспекту Волі, навпроти гімназії №4? Чи рішення міської влади про виділення земельної ділянки для встановлення пам’ятника було однозначно сприйняте всіма зацікавленими сторонами, включаючи громадськість?

Розміри самого пам’ятника не дозволятимуть, скажімо, звести його у тому самому сквері. На скільки мені відомо цей бронзовий постамент буде не малою архітектурною формою. Я надіюсь, що цей постамент стане одним з центральних об’єктів міста. 

- Свого часу після перейменування вулиці Суворова на вулицю Степана Бандери, мешканцями цієї центральної вулиці було проведене «народне віче», де висловлювалось громадське невдоволення «такими провокативними діями влади», яка, на їхню думку, не врахувала інтереси мешканців. Вони стверджують, що постійно отримують відписки на скеровані скарги. Такі ініціативи підтримали місцеві Партія Регіонів, КПУ та СПУ. Вам відомо про цей конфлікт інтересів?

Ті політичні сили, які зараз намагаються певним чином спекулювати питанням умовного невдоволення мешканців колишньої перейменованої вулиці Суворова, є по своїй суті антиукраїнськими. Я собі не уявляю, що будь-яка проукраїнська політична сила виступила проти такої ідеї. По-друге, невже свідомі українці повинні звертати увагу на позицію колишніх «номенклатурників». Знаєте, перейменування вулиці є не лише механічною процедурою, це метод донесення певного символізму. Це особливо важливий момент для виховання сучасної луцької молоді, яка не ходить по вулицях Молодогвардійців чи Клари Цеткін, а йде по вулицях, що названі ім’ям героїв України. І якщо існує частка тих людей, які не розуміють таких, з першого погляду складних речей, то тут слід проводити подальшу роз’яснювальну роботу.

- Але чому вона не проводилась до цього? Люди звикли до попередніх назв, навіть, якщо вони символізували «радянську бутність»? 

Це питання швидше не до мене, а до міської ради. Закон не передбачає для цього якихось референдумів. Громадські слухання проводились. В якому форматі це було, мені важко сказати. 

Знаєте, коли сюди прийшли більшовики, вони перейменували свого часу всі історичні вулиці. Ми зараз не йдемо тим шляхом, а просто відновлюємо історичну справедливість. Я вважаю, що луцькі вулиці повинні носити імена героїв України, а не попереднього окупаційного режиму. Ми живемо у незалежній державі. Таким чином ми пропагуємо своє українське.

- Ви назвали неприпустимою реакцію Луцького міського голови на перейменування проспекту Перемоги ім’ям Бандери, який, на вашу думку, не прийняв рекомендації ветеранів ОУН-УПА та інших національно-патріотичних сил? Проспект залишатиметься з класичною назвою?

Така ініціатива виходить з тих міркувань, що для українців війна не завершилась 9 травня 1945 року. Наші діти та прадіди воювали і в 50-тих і в 60-их роках минулого століття. Ця дата означала лише зміну одного окупанта на іншого. 

Проти нашої ініціативи категорично виступив мер Луцька Богдан Шиба. Я навіть із цього приводу написав очільнику нашого міста лист-статтю в одній із місцевих газет під назвою: «Чи перемога, Богдане Павловичу?».

Та в результаті того ж компромісу з владою, пам’ятник сподвижнику українських націоналістів таки буде у Луцьку. 

- Але ж можна було дійти й іншого компромісу. Скажімо, перейменувати проспект на, умовно кажучи, «Пам’яті жертв Великої вітчизняної війни», чи «Національного примирення»?

Про яке примирення між бійцями ОУН-УПА та Радянської Армії можна говорити? 

У нас ще є дуже багато вулиць, назви яких необхідно змінити. У Луцьку перейменували лише 11 вулиць, а скільки ще назв потребують історичного повернення? Я пам’ятаю, коли було перейменовано перші п’ять вулиць у місті, тоді ми спостерігали неадекватну реакцію на це зі сторони Партії Регіонів та КПУ у формі пікетування міської ради. Пригадую тоді народний депутат України Анатолій Горбатюк скерував у прокуратуру заяву, де вимагав притягнути до відповідальності мене - за те, що його не пропустили у сесійну залу, і за те, що ми нібито хотіли зірвати хід засідання. Розумієте, процес перейменування вулиць не є одноденним, він вимагає зваженого підходу. 

- 1 січня наступного року українці святкуватимуть історичну дату – 100-річчя від дня народження провідника українських націоналістів Степана Бандери. Згадується, як ще на березневій сесії облради депутати не ухвалили рішення «Про проголошення 2008 року на Волині Роком пам’яті Степана Бандери». Національна ідея є наразі не модною з точки зору рекламної привабливості місцевих політичних сил? Депутатів турбують інші соціально значущі проблеми? Наскільки я знаю, аналогічний проект рішення не виноситиметься на черговий розгляд наступної сесії облради.

Коли в той момент стояло питання голосування, то «Наша Україна» покинула сесійний зал, не поділивши з фракцією БЮТ санаторій «Пролісок». Це стало одним з «каменів спотикання» у конструктивній роботі обласної ради. Питання про проголошення 2008 року на Волині Роком пам’яті Степана Бандери виносилось головою облради на розгляд депутатів два чи три рази. Тоді для прийняття необхідного рішення не вистачило двох голосів. Саме у той момент такі депутати як Слабенко, Заремба, Карпомиз сиділи у залі. Їм пропонували: «Панове, натисніть кнопки, проголосуйте!», але вони не дослухались до такого прохання. Поведінка таких людей яскраво свідчить про позицію тої чи іншої політичної фракції в цілому. І БЮТ, і «Нашу Україну» не цікавить національне питання. Мені прикро це констатувати. Але це не є політичні партії чи блоки. Це є звичайні PR-проекти обласного масштабу. Такі проекти є безідеологічними, для яких сталі цінності не грають жодної ролі. 

- Чим наразі займається громадський оргкомітет при облдержадміністрації з приводу організації вшанувань історичної пам’яті учасників українського визвольного руху. Як, власне, ВО «Свобода» готується до святкування 100-ої річниці з Дня народження Степана Бандери?

Я не вірю у те, що Волинська облдержадміністрація зможе на належному рівні провести заходи з вшанування пам’яті Провідника Українських Націоналістів. Парадокс – влада надає помпезності святкуванню так званого Дня Перемоги, вручаючи ордени, медалі державного характеру. Коли йде мова про 66-ту річницю від Дня утворення УПА, то святкування проходять набагато скромніше, без активізації по роботі з громадськістю, особливо з молоддю. Адже не так вже і багато волинян знають, що символізує собою 14 жовтня.

Тут постає інше просте запитання: «Хто керує областю?». Якщо цю роботу виконує колишній секретар комсомолу, то звичайно такі питання, як визнання чи вшанування пам’яті українських націоналістів, його цікавлять менше.

До речі, до сьогоднішнього дня ні волинська «НСНУ», ні «Батьківщина» не брали жодної участі у вищезгаданих заходах. У Загорів чи Вовчак вони не приїжджають. До колишньої в’язниці на Замковій площі у Луцьку вони приходять лише тоді, коли на носі вибори. 

Наразі ВО «Свобода» на всеукраїнському рівні розробляє свій план заходів по відзначенню 100-річчя від дня народження Степана Бандери. Але нам би було дуже приємно, якби і громадський комітет при Волинській облдержадміністрації активізував свою роботу у цьому напрямку. Можливо було б кращим, якщо б вона була спільною. Адже це є питанням громадської ваги. Це є справою всіх волинян – гідно відсвяткувати сторіччя провідника ОУН. 

- Ви згадали про Миколу Романюка. Звідки така категоричність у сприйнятті. Пане Анатолію, кого, на Вашу думку, з представників місцевого істеблішменту ВО «Свобода» включила б у так звану «люстраційну» картотеку?

Зарембу, Кривицького, Карпомиза... Цей список осіб можна продовжувати. 

- Цієї осені Олег Тягнибок вже двічі відвідав Волинь. Наскільки систематично Олег Тягнибок зустрічатиметься з волинськими виборцями?

Черговий приїзд Тягнибока на Волинь став продовженням всеукраїнського туру «За сильну державу!». У подальших планах нашої політичної сили передбачаються відвідини всіх районних центрів Волинської області. Думаю, що через два тижні голова нашої партії знову завітає на волинську землю. Ця робота стане систематичною. Адже кожному волинянину ми маємо донести нашу ідею та програмні принципи, а це, відверто кажучи, не так вже й легко. 

- Пане Анатолію, у жовтні політвиконком вашої сили надіслав відповідь на лист УНП щодо участі «правих» партій у виборах. У ньому «Свобода» висловила скептицизм з приводу можливого «правого» блокування з партією Костенка. Як це позначилося на стосунках з керівництвом місцевої УНП? Чи тут спостерігається певний «автономізм» позицій?

Ми доволі часто зустрічаємось з головою партії УНП Сергієм Годлевським. Практично щотижнево обговорюємо різне коло важливих суспільних питань. Але тут складно говорити про блокування на рівні області, адже всі рішення про спільну координаційну роботу формуються на центральному рівні. Мова йде і про дисципліну всередині партії. До прикладу. УНП ніколи би не прийняла аналогічне рішення. Це би стало для них абсолютним демаршем в очах виборців. Зрештою кожна права політична сила обирає свою лінію роботи. 

Щодо листа УНП до ВО «Свободи»: в той момент, коли таке звернення надійшло на нашу адресу, Костенко вже вів переговори про блокування з «Нашою Україною». Не можна навколо теми об’єднання вести будь-які спекуляції, адже це дезорієнтує виборця, особливо в нинішніх політичних умовах. 

Хоча, на мою думку, обласна УНП бажає брати з ВО «Свобода» спільну участь у виборах. Але, шивдше за все, це суперечитиме позиції центрального проводу політичної сили Костенка. 

- Чи знаходить спільну мову ВО «Свобода» з іншими осередками правих політичних сил?

На жаль, такої співпраці практично немає.

- Наскільки мені відомо, Ви входите до центрального проводу ВО «Свободи» і є заступником голови партії на всеукраїнському рівні. За який напрямок роботи у «Свободі» Ви відповідаєте особисто? Які питання куруєте?

Мої функції зводяться до налагодження партійної дисципліни всередині організації. Мова йде про те що ми, на відміну від представників, так званих демократичних сил, не виносимо на публічний розгляд журналістів внутрішньопартійні дискусії, хоча в оточенні ВО «Свободі» всі питання розглядаються колегіальним шляхом. Але коли рішення партії приймається більшістю, то меншість повинна виконувати такі директиви. Це є здоровою практикою у функціонуванні будь-якої структури. Доводити свою правоту чи відстоювати власну позицію потрібно під час засідання партійних конференцій, а не після ухвалених рішень.

Скажімо, на сьогоднішній день, в умовах можливого проведення парламентських виборів, в нашій партії вже функціонує центральний виборчий штаб, який визначає тактику агітаційно-рекламної роботи та займається зв’язками з громадськістю по всіх регіонах України. Я особисто, за дорученням голови партії, курую роботу Хмельницького осередку «Свободи».

- У Волинській області розпочав діяти виборчий штаб «свободівців», принаймні про це заявив лідер вашої партії? Хто крім Вас займається керівною роботою по лінії підготовки до виборів?

Серед керівництва штабу є секретар обласного осередку партії Святослав Боруцький, Світлана Костючик, яка займається питаннями підготовки мережі спостерігачів для наглядом за перебігом виборчого процесу, Віталій Конський, який курує фінансового-господарський напрямок роботи.

- На експертному рівні недавно порушилось питання проблемності комплектування виборчих комісій позапарламентськими силами, але згідно Закону, 5 політичних сил матимуть першочергову можливість членського представництва в комісіях. Чи має ВО «Свобода» необхідну базу кандидатур до виборчкомів? Адже існує зростаюча загроза фальсифікацій результатів голосування саме на рівні ДВК.

Так, існує цей парадокс недемократичності виборчого законодавства, яке дозволяє, в принципі, лише парламентським політичним силам формувати виборчі комісії. Тут згадується вислів: «Не важливо як голосують, а важливо як рахують». Інший парадокс полягає у наступному. Президент України, згідно Конституції України, має право розпустити Верховну Раду, але парламент у свою чергу може не дати гроші на вибори, таким чином зривається весь процес організації народного волевиявлення. Ми зараз навіть не можемо чітко сказати якого числа будуть вибори: у грудні, лютому чи березні наступного року.

- На даному етапі власної організаційної розбудови ВО «Свобода» повністю готова до виборів, починаючи від агітації і закінчуючи спостережницькою мережею?

Ми готові до участі у виборах. А на скільки якісно спрацює наша команда - покажуть результати цієї кампанії.

- За попередньою інформацією у місцевому Микитичівського виборчому окрузі Володимир-Волинського району, де мешкає орієнтовно 530 виборців, 30 листопада гіпотетично мають відбутися вибори. «Свобода» тримає на пульсі участь у місцевих виборах, якщо такі відбудуться?


Ми не розглядали цього питання.

- Нещодавно одна з вітчизняних соціологічних служб оприлюднила результати опитування, згідно яких 5% лучан на цих виборах віддали б свої голоси за «Свободу». Такий рейтинг є найнижчим з усіх 5-ти обласних центрів Західної України, де проводилось опитування. У чому причина таких результатів дослідження?

Я скажу лише те, що рівень рейтингу ВО «Свободи» на Волині, звичайно, поступається рейтингу на Галичині. Щодо сьогоднішнього рівня підтримки «Свободи» серед мешканців нашого обласного центру, то за моєю власною інформацією, зараз наш рейтинг у Луцьку становить близько 9%. До 2 вересня цього року рівень підтримки «свободівців» коливався на відмітці 5%, з початком розвалу демократичної коаліції в парламенті рівень популярності Олега Тягнибока почав зростати і зростає з кожним днем. Нам, як партійним керівникам на місцях, тепер потрібно втримати цю динаміку і досягнути максимального результату. Але я не хочу робити якісь ефемерні прогнози. Повторюсь лише, що під час проведення цих виборів наша організація спробує якнайефективніше подати позицію партії, довести програму та провести максимум зустрічей Олега Тягнибока з волинськими мешканцями.

- Парадокс, але чому таке українсько-традиційне об’єднання як «Козацтво Запорізьке» висловлює свою підтримку лівоцентристів БЮТ, а не, до прикладу, Тягнибока. Такій позиції притаманний фактор політичної кон’юнктурності?

Блок Юлії Тимошенко не є виразником українських національних традицій, тому мені самому цікаво, чому українські козаки демонструють, принаймні на рівні Волинської області, таку політичну позицію. До прикладу, одна з місцевих організацій козаків на минулих парламентських виборах підтримували «Народну Самооборону», зараз інші політичні сили. Я думаю, що в таких діях є лише кон’юнктурна вмотивованість. Але це їхній вибір, ми не маємо права впливати на визначення їхньої позиції. 

- Відомо, що Ви, пане Анатолію, є прихильником єдиної помісної церкви і свого часу заявляли про те, щоб об’єднати всі християнські конфесії. Але мені не зрозуміло, як можна об’єднати римо-католиків, які знаходяться під зверхністю Папи Римського, і православних?

В Україні повинен діяти один єдиний принцип: одна держава, одна нація, одна церква. Коли ми говоримо про єдину помісну церкву (звичайно, це не в моїй компетенції втручатися у внутрішньоканонічні питання), але розкидане каміння від розбрату між різними гілками православ’я, повинно зібратись для духовного відродження української нації.

- У програмі Вашої політичної сили говориться про нагальну необхідність реформування вітчизняного виборчого законодавства – закріплення пропорційної виборчої системи за відкритими списками. А кого від Волині може рекомендувати ВО «Свобода» у владні коридори парламенту?

Від Волині ВО Свобода» запропонувала 45 осіб. Звичайно, всі вони не потраплять у прохідну частину списку. До прикладу, гідними кандидатурами від волинської «Свободи» можна назвати заступника голови Іваничівської райдержадміністрації Олеся Бика, голову Нововолинської міської організації Гульчука, професора Колісника. Є багато інших членів нашої партійної організації серед яких підприємці, досвідчені управлінці та інтелігенція, думка і життєвий досвід яких заслуговує на публічне озвучення позиції кожного.

- Яка частка молоді наразі числиться у вашій обласній партійній організації. Чи долучаються вони до партроботи, в яких напрямках задіються?

Якщо говорити про відсоткове співвідношення молоді в нашій структурі, то ця частка складає близько 65% від загальної чисельності організації. Всі вони члени громадських організацій, і кожен з них, починаючи від студента, і закінчуючи молодим спеціалістом, робить свій вклад в розбудову партії на місці. Про це свідчить те, що навіть в обласних органах влади визнають, що за останній період часу ВО «Свобода» найактивніше позиціонувала себе в області. Тут потрібно робити дві речі – пропагувати свої ідеї та долучатися до боротьби за владу, як інструменту реалізації цих ідей.

- Для цього потрібно мати представників в органах місцевого самоврядування, скільки таких є?

Я не можу сказати, що на сьогоднішній день ВО «Свобода» представлена в місцевих органах влади в достатній мірі. Наразі членом нашої партії є селищний голова Іваничів, депутати районної Старовижівської райради та близько 12 голів сільських та селищних рад різних районів Волині.

Відповідно наша організація готує кадровий потенціал для участі і у місцевих виборах, в тому числі і виборах до обласної ради. Наразі «Свобода» у вирішенні суспільних проблем, питаннях захисту українців намагається співпрацювати з комісіями облради.

- До речі, ВО «Свобода» остаточно вирішила для себе йти у самостійне передвиборче плавання?

«Свобода» братиме участь у цих виборах самостійно і не створюватиме жодних блоків.


- Говорячи про Вашу передвиборчу програму, назвіть, будь-ласка, 5 основних тез вашого політичного позиціонування. Чому виборець повинен довіряти лише Вам?

На даний момент сьогоднішня владна система є недієздатною. По-перше, нам потрібно повернути президентську форму правління для стабілізації та унормування роботи виконавчої гілки влади. По-друге, роль парламенту, на нашу думку, повинна зводитись лише до законотворчості, адже поняття «колективної відповідальності» в сьогоденних політичних реаліях давно втратило свій зміст. Серед нагальних конституційних змін вирішення потребують питання статусного врегулювання Криму, повернення графи «національність» у паспорти та унеможливлення загрози двомовності в Україні.

- Який план розвитку для Волині може запропонувати «Свобода»?

Волинь є аграрною областю, де основною соціальною проблемою є суцільне безробіття серед сільського населення. Чому інвестор не йде у невеликі містечка, райони нашого регіону? Тому що до цього часу діє чиновницько-бюрократичний апарат, який створює незаконні, а часом і юридично вмотивовані перепони, на шляху ведення бізнесу на місцях. Корупція давно з’їла всі суспільні сфери.

Ми у мусимо дати українцю можливість заробляти гроші на своїй землі. Наразі кожен двадцятий волинянин так чи інакше їздить на заробітки у сусідні Республіку Польща чи Білорусь. 

- За оцінками експертів, в нинішніх умовах економічної кризи, всі суб’єкти виборів матимуть проблеми зі збором коштів на кампанію, проте у позапарламентських партій це питання постане більш серйозно. Відомо, що сума «неофіційних виборчих коштів» сягає десятків мільйонів доларів. У свою чергу Олег Тягнибок заявляє про «поза олігархічний» статус Вашої партії. Звідки братимуться кошти на кампанію? Які ресурси залучатиме ваша партія на місцях?

ВО «Свобода» намагається економити на коштах, у тому числі і рекламних. Якщо переглянути нашу присутність у мас-медіа на минулих парламентських виборах, то чітко видно, що нас не було на центральних каналах. Вся політична реклама сконцентровувалась у ефірах місцевих ЗМІ. 

Крім того у міжвиборчий період ми використовуємо класичну агітаційну схему донесення наших ідей до потенційних виборців – у кожному районі Волині існують свої осередки, які розповсюджують друковану продукцію партії, а також всю свіжу інформацію про діяльність ВО «Свободи» і в області, і в Україні. Наші прихильники повинні мати вичерпну інформацію про виконану нами роботу. 

Звісно, кожна виборча кампанія вимагає численних коштів, але те, як наша політична сила ставиться до унеможливлення внутрішньопартійної корупції свідчить прихильність до демонстрування відкритих списків. Дилетантів та комерційно вмотивованих осіб в цих списках на виборах ви не знайдете.

- Яка чисельність волинської «Свободи» на сьогоднішній день? Скільки прихильників Тягнибока є на Волині?

Я не можу наразі точно сказати чисельність нашого обласного осередку, адже цим займається секретар партії. Можу лише констатувати той факт, що після останніх парламентських виборів чисельність наших прихильників збільшилась на 30 %. Загалом по області наших прихильників нараховується більше півтори тисяч, у місті Луцьку таких є близько 250 осіб. Це члени партії. Поміж того «Свобода» в області має багато прихильників серед громадських та ділових кіл.

- Якщо вибори мера відбулись би у наступну неділю. Ви б балотувались на цю посаду, чи підтримували нині діючу владу?

Я думаю, що на наступні вибори Луцького міського голови ВО «Свобода» висуватиме свого кандидата. Це є найоптимальнішим для нас варіантом.

- Пане Анатолію, що чекає українців в наступному році?

Вибори (посміхається). Відверто, у великій мірі все залежатиме від самих людей, яку владу вони оберуть. Я б у цьому випадку порадив робити свідомий вибір. Не хочу рекламувати нашу силу. Хай кожен сам визначиться зі своєю позицією.
 
Вів розмову Назар ВАЛЬЧУК
Джерело: ВП Прочитано - 2574 раз



Коментарі до інтерв'ю:


Додати коментар






Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти