Аналіз витрат населення - цікава тема для того, хто хоче дізнатися всі секрети економіки кризового періоду. Тим більше, що обсяги та структура споживання дають досить чітку картину не тільки рівня платоспроможності народу, але й говорять про ступень його довіри або недовіри) до перспектив національної економіки.
Що ж стосується даних по кінцевих споживчих витратах в Україні, згідно з інформацією Держстату, за підсумками I кварталу 2014 р. вони скоротилися на 17,5 % в порівнянні з IV кварталом 2013-го - до 242 млрд. 838 млн. грн.
При цьому за основною статтею витрат (близько 40%) - на продукти харчування і безалкогольні напої - витрати наших співгромадян знизилися на 22,8%.
Що ж стосується наступної за величиною частки споживчого кошика товарів і послуг - витрат на транспорт, то вони у розглянутий період скоротилися на 26,4%.
Таким чином, з початку 2014 року, українці стали менше їсти (вживаючи при цьому більш дешеві продукти), але і менше їздити (не кажучи вже про тривалі подорожі).
У цих цифрах знайшли своє наочне відображення прискорені темпи інфляції і зростання цін (в тому числі - на пальне).
Третя за обсягом ще в грудні 2013-го стаття повсякденних витрат в Україні - на утримання житла - до квітня 2014-го стала для нас другою за значимістю, збільшивши свою питому вагу відразу на 1,9% - до 12,9% всіх споживчих витрат.
Зауважимо, що сталося це ще до масованого підвищення тарифів на послуги ЖКГ (обіцяного українським урядом за погодженням з МВФ з травня 2014-го).
При цьому українці залишалися настільки чесні у своїх взаєминах з державою, що в абсолютних цифрах їх витрати на "комуналку" зменшилися лише на 969 млн. грн. (3,0%).
Менше цього знизилися тільки обсяги споживчих витрат на охорону здоров`я (-2,17%), що відбулося на фоні значного зростання цін на ліки.
Виходить, що в своїй масі наші співгромадяни сьогодні вважають за краще не доїсти (а іноді - не долікуватися), ніж не доплатити за житло, що вважається майже подвигом на тлі загального падіння курсу гривні і фактичного заморожування зарплат, пенсій та інших соціальних виплат.
Аж ніяк не викликає здивування і досить знакове (-25,0%) зниження обсягів витрат українців на відпочинок і відвідування культурно-масових заходів.
До речі, крім підтвердження простої істини про те, що в період загострення кризи народу більше хочеться хліба, ніж видовищ, це говорить ще й про складне становище, в якому опинився український шоу-бізнес.
Втім, досить обнадійливим на загальному тлі різкого зниження споживчих витрат виглядає невеликий, але все ж приріст витрат на освіту (+2,78%). Можливо саме в цьому і криється шанс виходу України з кризи - нехай навіть і у віддаленому майбутньому.
Зробити стартовою
Додати у вибране
Підписатися на новини
