ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


03.04.2014 | Волинські експерти міркували про необхідні зміни у владі і суспільстві




Владу змінили. А як змінити суспільну свідомість? – під таким гаслом сьогодні відбувся інтерактивний прес-клуб у редакції газети «Волинь-нова».  

На Майдан люди вийшли відстоювати демократичні цінності, не сумісні з агресією і насиллям. Чому нині саме в такий спосіб окремі структури намагаються встановити свою справедливість? Як громаді області шукати шляхи до порозуміння? Чи готові ви пожертвувати власним добробутом заради миру і спокою в державі? Ці та інші питання під час прес-клубу обговорювали депутати облради – члени постійної комісії з питань освіти і науки, духовності, культури, релігій, ЗМІ, а також експерти та журналісти.
 
А чи справді ми перезавантажили владу? – на це питання відповіли учасники заходу.

Голова облради Валентин Вітер висловив думку, що зміни прийшли лише у верхню частину влади.

Перший заступник голови облради Олександр Пирожик вважає, що влада лише змінюється, а не вже змінилася. Це пояснив тим, що не проведено ще люстрації.

Депутат облради Валентина Блінова зауважила, що перезавантаження відбудеться тільки тоді, коли будуть внесені зміни до конституції.

Громадський діяч Михайло Шелеп вважає, що змінені лише прізвища, а не сама система влади.

Кандидат філософських наук, доцент Луцького біотехнічного інституту Міжнародного науково-технічного університету Віктор Пенько висловився, що таки влада перезавантажилася, тільки не відомо, за яким принципом, і що з того вийшло.

Існує стереотип, що будь-який народ заслуговує на ту владу, яку має. Чи свідчить це про існування моральної кризи в нашому суспільстві? – таким до відповіді запропонували наступне питання.

Професор кафедри загальної та соціальної психології СНУ імені Лесі Українки Олексій Колісник висловився, що нам потрібні люди, здатні за ідею віддати все, навіть своє життя. Але поки що, згідно з його словами, герої Небесної Сотні померли не за те, що зараз відбувається в державі.

Михайло Шелеп зауважив, що основна проблема нашого суспільства була в тому, що в нас не було віри в себе. Однак, події на Майдані перевернули цей стереотип. Тож зараз потрібно цю віру трансформувати в іншу форму активності.

Віктор Пенько вважає, що український народ не має моралі. Те, що загинули хлопці, сталося саме через неповноцінність нашого суспільства. Мовляв, українці досі живуть у свідомості СРСР. Вважає, що лише каяття може вивести людей на рівень повноцінної нації.

Депутат облради Раїса Кучмук пояснює це втратою культу родини і сім’ї. Мовляв, чиновники своїх дітей ставлять вище всього, тоді як прості люди не мають змоги забезпечити майбутнє своїм дітям.

Віталій Собко порівняв суспільство з християнином, який готується до сповіді і бажає виправитися. Не погодився з тим, що в нас немає моралі. Висловив впевненість: якщо ми будемо духовно сильними, то все можна буде подолати, навіть можливу небезпеку вторгнення агресора.

Чи можна встановлювати справедливість шляхом агресії? Згадали і про агресію до Башкаленка (екс-губернатора Волині, – ред.).

Валентина Блінова жодним чином не виправдовує агресію. Вважає, що це є наслідком того посттравматичного синдрому, який переживає наше суспільство після останніх подій. Сказала, що їй не сподобалося, коли під час останнього засідання сесії облради прийшов «Правий сектор» і сказав, що якщо депутати не проголосують певним чином, то мовляв, «ми знаємо, де ви живете». Невиправданою вважає агресію, яка пішла по районах області, коли сільських голів ставили на коліна і вимагали просити вибачення.

Олег Потурай – голова обласної організації Національної Спілки письменників України висловився, що дорога до справедливості через агресію – це абсурдний шлях. Згадав, що агресія з Башкаленком зробила фурор на всіх російських каналах, це ж стосується і смерті Сашка Білого. «Складається враження, що цим процесом хтось спрямовано керує», – зауважив він.

Ольга Куліш – гендиректор Волинської державної телерадіокомпанії вважає, що агресія у 21 столітті має бути пережитком минулого. Порадила енергію громадських організацій направити на моніторинг роботи. Вважає за негатив, що в законі про референдуми зникло питання місцевих референдумів. А агресивно настроєні громадські організації не показують думку всіх людей, здебільшого лише свою.

Віталій Собко зауважив, що агресія перш за все порушує заповідь: не вбий. Коли організм людини має хворобу, він починає боротися. Щось подібне має відбуватися і в суспільних процесах. Зараз потрібно лише об’єднуватися, щоб країна ставала все сильнішою.

Олександр Пирожик висловився, що до Майдану значна частина нашого населення боялася щось зробити і сказати. Каже, що такими швидкими темпами частина суспільства просто не встигає перезавантажувати свою свідомість. Зауважив, що якщо вибори не вдасться провести, від цього виграє лише Москва. Сказав, що, можливо, прийдеться ще виходити на Майдани. Головне - потрібно так працювати, щоб Крим сам захотів повернутися до нас. Також потрібно зупинитися бігати в камуфляжах і в касках і не шукати агресора всередині, бо він у нас лише один, зовнішній, це РФ.

На запитання, яких законів потребує суспільство, щоб люди позбулися цієї емоційної кризи, Михайло Савчак назвав основними до практично негайного прийняття законів про роздержавлення державних комунальних ЗМІ і про захист прав журналістів.

Олег Потурай вважає, що свобода слова в нас є лише умовно. Приміром, на період виборів Закон про вибори депутатів журналістам забороняє висловлювати свою думку стосовно кандидата. Заповнила ЗМІ і так звана джинса, тобто прихована реклама, коли під виглядом авторської аналітичної статті насправді є замовник.

Ольга Куліш не погодилася з тим, що ЗМІ заповнені джинсою.

Останнім було питання, які цінності можуть об’єднати громаду і примирити?

Олександр Пирожик на перше місце поставив цінність довіри до влади. Він вважає, що нинішня влада має працювати на довірі, а не на страху. Надвисоким пріоритетом вважає людську цінність.

Ольга Куліш процитувала вислів Тараса Шевченка, що «найбільше зло – це приниження людини людиною». Відтак запевнила, по-справжньому об’єднати українців може віра в Бога, любов до дітей і сім`ї.

Михайло Савчак висловив думку, що колись українці поставлять пам’ятник Путіну, який нагадав, що жоден підпис європейських країн не має зиску, якщо в державі немає сильної боєздатної армії.

Загалом, відповідаючи на питання цінностей і примирення, практично всі зійшлися на вірі в Бога, патріотизмі та культі родини.

 

Джерело: ВП Прочитано - 1287 раз



Коментарі до новини:


Додати коментар






Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти