ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


25.12.2010 | Україна знаходиться на краю прірви




За даними Держкомстату, за перше півріччя 2010 року в структурі доходів українців соціальні трансферти займають практично таку ж частку, що і заробітна плата або пенсія - 41,9% (зарплата / пенсія - 42,4%). З одного боку - це привід для будь-якого політика говорити про те, що «Україна - це соціальна держава». З іншого - цей факт свідчить про те, що на зарплату в Україну прожити неможливо - можна хіба що вижити. Така ситуація призводить до суттєвих дисбалансів в економіці і в кінцевому підсумку веде до загальної бідності.

Така тенденція в структурі доходів не є особливістю саме 2010 року, вона спостерігається вже багато років поспіль. При цьому, що характерно, аж до нинішнього року останні 5-6 років і зарплати, і пенсії зростали швидшими темпами, ніж ВВП країни і, здавалося б, разом з ними зростав і рівень життя. Тоді чому не зменшувалася частка соціальної допомоги? У першу чергу тому, що в України дуже багато жебраків, тих - хто живе за межею бідності.

Нещодавно, Рахункова палата України надала засобам масової інформації дані про підвищення рівня бідності в Україні за 9 місяців 2010 року. Він виріс на 0,4% з 26% до 26,4%. Таким чином, на суму нижче прожиткового мінімуму в Україні живуть 12 500 000 чоловік! І це при тому, що сам розмір прожиткового мінімуму не дає можливості навіть для гарантованого виживання, та до того ж його розмір за 9 місяців номінально збільшився всього лише на 2,2%, але якщо врахувати інфляцію - то реально знизився на 4,8%.

Дані ж Держкомстату ще страшніші: в Україні 9,5 мільйона чоловік живуть на доходи нижче прожиткового мінімуму - 700 гривень. Це означає, що розміри зарплат і пенсій не дають можливості забезпечити рівень життя навіть на межі прожиткового мінімуму. У результаті, держава бере на себе часткове забезпечення таких сімей. Здавалося б - так і має бути, але в реальності така ситуація означає, що умови оплати праці, гарантовані державою не відповідають реальним потребам населення. Отже - саме в цьому полягає одна з основних причин такої значної частки соціальної допомоги.

Але і це ще не все. У той же період, коли в Україні росли зарплати і пенсії, країна попалася на приманку «красивого життя». Життя в кредит стало нормою не тільки для багатьох українців, але і для українського уряду. Причому, що громадяни України, що Кабмін витрачали кошти приблизно з однаковою ефективністю і дурістю - на придбання товарів і послуг. Цьому активно сприяли як міжнародні фінансові інститути, так і вітчизняна банківська система. Засоби масової інформації та реклама тільки підливали масла у вогонь, пропагуючи культ безмежного споживання і демонструючи приклади найвищих стандартів життя на Заході, видаючи їх за повсякденну реальність Європи та Америки. Споживчі кредити стали нормою життя, а ось реальний сектор залишався без грошей. Крім того, основна частка інвестицій, одержуваних країною, йшла саме на розвиток торгових мереж і... ринку фінансових послуг.

У принципі, нічого поганого в цьому немає, але тільки в тому випадку, якщо країна здатна забезпечити себе або товарами (за рахунок внутрішнього виробництва), або засобами (за рахунок експорту, емітування світової резервної валюти, видобутку золота і т.д.). Нічого подібного Україна не мала і не має, тому використання кредитів, замість підвищення рівня доходів призвело до значного зростання боргів. А тут ще й криза поспіла як не можна більш вчасно.

В останні три роки структура доходів держави стала нагадувати структуру доходів громадян, тільки місце соціальної допомоги зайняли внутрішні і зовнішні запозичення. Останні роки кредити займають близько 30-40% доходів державного бюджету. Не вміючи або не бажаючи грамотно розпоряджатися грошима, український уряд все глибше заганяє країну у боргову яму. У результаті, з одночасним зростанням безробіття та збільшенням інфляції - ростуть і соціальні витрати держави. Виходить замкнуте коло: низька зарплата - низька продуктивність праці - зниження доходів держави - кредити - інфляція - безробіття - збільшення соціальних витрат - економія на зарплатах і... все починається по новій. У підсумку, після кожного кола, ситуація ще більше погіршується.

Чи є вихід з цієї ситуації? Так - є. Але для цього, раціонально використовувати наявні в її розпорядженні кошти повинна в першу чергу влада. На жаль, поки що всі законодавчі ініціативи і прийнятий у першому читанні проект бюджету на 2011 рік пропонують громадянам України розрахуватися за прорахунки уряду і забезпечити безбідне життя для еліти.

 

Джерело: www.golosua.com Прочитано - 843 раз



Коментарі до новини:


Додати коментар






Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти