Депутат Луцької міської ради, директор Луцької філії ВАТ ВТБ Банк Олег Іванюк зазначає, що «бомба» під курсову стабільність гривні була закладена ще у 2005 році, коли вперше після багатьох років імпорт товарів перевищив експорт.
«Якщо до цього Україна мала позитивне зовнішньоторгівельне сальдо, що становило у 2003 році майже 4 мільярди доларів США, то вже у 2005 році баланс став від’ємним майже на мільярд доларів», – нагадує фінансист. Він пояснює, що різниця почала покриватись спекулятивним капіталом, що став заходити в Україну з огляду на швидкий ріст нерухомості, зокрема землі. Ріст імпорту стимулювався урядом з огляду на високі доходи держмитниці, що «розчинялись» у бюджетних видатках на популістськіі соціальні програми. Таким чином Україна пішла сумним аргентинським шляхом до очікуваного результату. У останньому «передкризовому» другому кварталі 2008 року дефіцит торгівельного балансу вже складав 32,4 мільярди долларів США.
«Коли ж розпочались перші кризові явища у світі, весь спекулятивний капітал почав швидко тікати з України, створюючи курсовий тиск на гривню, – пояснює Олег Іванюк. – Саме тоді ми вперше побачили ціну некомпетентності та популізму у обмінних валютних курсах. Причина ж нинішнього скачка «зеленого», а швидше чергового ослаблення гривні полягає в невмілому кризовому менеджменті. Образно кажучи, для того, щоб оживити економіку потрібно «намалювати» трошки грошей і пустити їх в обіг. Саме такі антикризові заходи вжили США та Європа. Але там це робили з розумом. Гроші вкладались для підтримки банків, які в результаті обвалу цін на ринку нерухомості отримали неповернення у позиках». Зі слів Іванюка, коли ці кошти попали у банківську систему, відразу ж відновилось кредитування реальної економіки, а з ним ріст виробництва і споживання. У нас же економіка «доходить» без кредитів, а відтак без обігових коштів.
«Я з великою повагою ставлюсь до людей, що десятиліттями стоять на квартирних чергах», – каже фінансист, – але навіщо саме зараз витрачати на купівлю декількох десятків квартир мільярд гривень з бюджету, який наповнюється за рахунок викупу Нацбанком облігацій державної позики?». Олег Іванюк нагадує, що спочатку йшлося про фінансування будівництва, яке б могло дати роботу багатьом галузям і зарплатню багатьом працівникам. Кінчилось тим, що просто купили «неліквіди». З його слів, аналогічна ситуація з фінансуванням програми Євро 2012: майже 10 мільярдів гривень, що так чи інакше попадуть на грошовий ринок, виведуть ціну долара в Україні у 2-значне число.
Зробити стартовою
Додати у вибране
Підписатися на новини
