ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


08.04.2016 | Депутатів навчали бути цікавими для громади




Рожище, Ківерці, Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський, Нововолинськ – міста, де відбулися семінари для депутатів місцевих рад, виконавчих органів та громадських активістів. «Прозорість. Довіра. Результат» – тема, котру обговорювали. Із тих зустрічей зроблено чимало висновків.

«Такі навчання спрямовані на підвищення рейтингу самого депутата, що дає йому бачення проблеми. Активно обговорювалися й питання регламентації норм прямої демократії у правових документах, статутах, положеннях. Йшлося про те, як органам місцевого самоврядування бути прозорими і відкритими з громадянами, які для цього потрібно використовувати форми взаємодії і для чого, врешті, кожній громаді Статут та як прописати у цьому документі механізми власної дієвості», – керівник Ресурсного центру розвитку місцевої демократії Ірина Гайдучик коротко розтлумачила основи, над якими працювали експерти.

Адже не секрет: найкоротший шлях до порозуміння – діалог. Простий і зрозумілий для обох сторін. А ще головне, вважає пані Ірина, аби люди бачили, що вони можуть впливати на місцеве самоврядування і мають для цього конкретні інструменти та механізми.

Тож чи правильно ми розуміємо поняття «прозорість і відкритість» влади?

Експерт Інституту Політичної Освіти Андрій Осіпов, котрий пройшов «практичну школу місцевого депутатства» у Луцькраді минулої каденції, зазначає: поки, на жаль, не можна відзначити особливої активності у місцевих депутатських колах.

Бо прозорість місцевої влади, пояснює експерт, полягає не лише у створенні, скажімо, публікацій про себе чи оприлюднення звітів, а й доступності тієї інформації для кожного виборця. Депутат має бути цікавим для громади. «Тобто не говорити, що я мало спілкуюся з виборцями, бо вони до мене не йдуть, а шукати способи, як стимулювати активність людей. Поки ж населення переважно не надто розуміє, що відбувається у владних коридорах, або ж люди зневірилися. Тож і відповідно – звичайні мешканці майже не відвідують засідання сесій, виконкомів», – вважає Осіпов.

Крім того, аналізує експерт, не було й особливої активності серед самих депутатів. І тут уже дається в знаки, очевидно, певна боязнь місцевої влади. «Грамотний депутат міській владі не потрібен, як і такі громадяни загалом. Бо тоді вони вимагають і контролюють. Тож із боку міської влади подекуди був певний саботаж. Я, до речі, таке часто відчуваю, працюючи у різних проектах», – розповідає Андрій Осіпов.

Іще один чинник – чимало депутатів переконані, що вони й так усе знають. І це також заважає вдосконаленню. А право на навчання, між іншим, прописано Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Ще одним способом взаємодії влади з громадою Осіпов назвав громадські слухання. Експерт переконаний, що форма зустрічі з громадою – це ефективний механізм, однак він дуже рідко використовується.

«Громадські слухання проводяться в порядку, визначеному у Статуті територіальної громади. А поки Статуту у містах переважно нема, то й громадські слухання ніхто не проводить», – каже експерт. – А не мати Статуту – те саме, що не мати договору про співробітництво з партнером по бізнесу».

Цей семінар, на думку експерта, став своєрідним промінчиком у темряві загальної байдужості.

Влада має бути відкритою не за принципом «ми відчинили двері: чому ви не йдете?». А сама повинна шукати спосіб діалогу. Не сидіти й не чекати, поки виборці прийдуть поскаржитися, коли вже припекло. У місцевому самоврядуванні – як у медицині: краще попередити хворобу, щоб потім довго і дорого не лікуватися.

Навіщо самоорганізовуватися й головне – як зробити це правильно?

Серед механізмів взаємодії звичайних людей із владою і здійснення впливу на тих, хто біля керма, – створення органів самоорганізації населення.

ОСН – це конституційний спосіб управління громадою. Правда, поки не надто затребуваний. А все тому, каже експерт Ресурсного центру розвитку місцевої демократії Петро Лавринюк, що громадяни не поінформовані про механізми такої співпраці.

«Люди мають визначити для себе, яким вони хочуть бачити своє село, селище чи місто завтра, через рік, два, десять. Коли є чітко сплановані напрямки діяльності, тоді вже готується програма досягнення результатів, тобто визначаємося, куди можна звернутися, де знайти фінансування. Все – як у сім’ї. Батьки обговорюють із дітьми їхнє бачення майбутнього, а потім приймають спільні рішення й рухаються у тому напрямку. Й успіху досягає той, хто чітко знає, чого хоче», – каже експерт.

Довідка:

Семінари відбувалися в рамках проекту «Місцева демократія. Волинь. Перезавантаження», що реалізується Асоціацією підтримки та розвитку ОСББ та ОСН за підтримки Програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження» та організаційної підтримки Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення.

 

Джерело: volga.lutsk.ua Прочитано - 564 раз



Коментарі до новини:


Додати коментар






Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти