ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


30.06.2015 | На Волині готуються до освітніх реформ




Сучасний світ наукового та технічного прогресу дедалі наполегливіше вимагає кваліфікованих спеціалістів із достатніми знаннями у своїй галузі та творчим потенціалом. Така модель професійного спеціаліста формується, перш за все, у школі.

Із якими нововведеннями доведеться зіштовхнутися школярам, а також, які перевтілення чекають на сучасну загальну середню освіту, розповідає заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Людмила Плахотна.

Пані Людмила говорить, що перший етап вдосконалення системи освіти – децентралізація.

«Децентралізація в галузі освіти – це передача управлінських функцій із централізованого управління міністерства на місця. Основний елемент, який уже відбувся, – це децентралізація фінансових міжбюджетних відносин. У нас сьогодні галузь освіти фінансується по-різному із трьох бюджетів. Навчальні заклади отримують кошти із державного, обласного та місцевого.

Щодо загальної середньої освіти, то вона фінансується із державного бюджету. Є так звана освітня субвенція, яка спрямовується на оплату поточних видатків шкіл усіх ступенів. І сформована вона на 2015 рік таким чином: за основу беруть кількість учнів на Волині за станом на 1 вересня 2013-го року і на кожного учня виділяють по 8800 гривень», - каже посадовець.

«ЗОЛОТІ» УЧНІ В СЕЛАХ: ДЛЯ ЧОГО МОДЕРНІЗОВУВАТИ ОСВІТУ

Людмила Плахотна розповідає, що головним розпорядником коштів освітньої субвенції є Міністерство фінансів України, яке направляє кошти до Міністерства освіти та науки, а потім кошти отримують райони, міста.

«Кожен район, маючи таку кількість учнів, отримує відповідний еквівалент субвенції. Сьогодні децентралізація у бюджетних відносинах залежить від того, як на місцях поділять кошти між навчальними закладами.

Логічно віддати кожному учневі те, що йому передбачає держава, адже її завдання – забезпечити доступ до якісного рівня освіти усім дітям однаково. Відповідно, якщо держава передбачає такий фінансовий ресурс на рівний доступ якісної освіти, то так його і треба направити. Але в зв’язку з тим, що у нас така велика кількість малокомплектних шкіл, виходить, що у наповнених школах – гімназіях, ліцеях, школах в районних центрах вартість утримання та навчання учня менша, ніж 8800 тисяч на рік. Цифра може коливатися у межах 7 тисяч та менше. Таким чином, великі школи недоотримують кошти в кожному районі», - каже пані Людмила й пояснює, що причина цьому - велика кількість малокомплектних шкіл по 3-7 учнів, де утримання одного учня становить близько 35 тисяч гривень.

АРГУМЕНТИ ЧЕРЕЗ РОЗРАХУНКИ

Людмила Володимирівна каже, що у селі Пильгани, на Горохівщині, торік навчалося троє учнів і утримання кожного коштувало 31 тисячу 835 гривень, а це в 3,6 рази більше, ніж передбачено освітньою субвенцією.

«Такі приклади - непоодинокі. Приміром, у цьому ж районі є село Квасів. Вартість навчання одного учня - 35,6 тисячі гривень на рік, це у 4 рази більше, ніж потрібно, а тут 15 дітей. А все тому, що утримання приміщення у належному стані із певною кількістю технічних працівників, комунальними послугами – дуже дороговартісна справа», - нарікає головна освітянка краю.

Окрім того, додає, що зараз треба оптимізовувати освітню галузь, аби забезпечити доступ до рівної і якісної освіти усім дітям. Одним із шляхів вирішення проблеми жінка бачить закриття або призупинення шкіл, де навчається мало дітей, або ж передача цих шкіл на утримання громад.

«Ми пропонуємо таких три шляхи. Громада має обрати для себе найкращий. Адже зараз держава не може утримувати таку систему, якою вона є на цей момент. Варто зауважити, що ми, першою чергою, фінансуємо не школу, а якість освіти. Зрозуміло, що у школі, де навчається четверо дітей, немає належної якості. Ці діти займаються вдома, але кошти на утримання школи ідуть.

Це питання давно назрівало, втім, лише зараз з’явилася можливість провести реорганізацію. Колись, аби закрити школу – потрібно було рішення громади під час зборів. А його, по-суті, неможливо прийняти, адже люди думають, що село існує, допоки є школа. Так школа ж не для цього створена. Для цього є клуби, ФАПи, магазини, церква. А завдання школи – якісна освіта. А в таких малокомплектних немає ні комп’ютерного класу, ні належної матеріально-технічної бази. Окрім того, є лише один вчитель і немає окремо спеціалістів з фізики, хімії та інших предметів. Тому якості знань немає.

До слова, тепер рішення про ліквідацію школи приймають у нас депутати районних, міських рад на засіданнях під час сесіях», - каже співрозмовниця.

ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАКТИКА ОСВІТНІХ РЕФОРМ

Щодо іноземної освітньої практики, Людмила Володимирівна говорить, що європейські стандарти уможливлюють доїзд до школи на відстань до 30 кілометрів. Це - абсолютно нормально, запевняє освітянка, додаючи, що в нас люди не хочуть їхати 3-5 кілометрів, навіть при тому, що є шкільний автобус.

«Формуючи нашу освіту, ми орієнтуємося на приклад розвитку в Польщі. Я була на міжнародному семінарі, спілкувалася з їхніми спеціалістами, й вони вже розв’язали ці проблеми, які зараз є у нас. А вихід такий: малокомплектні школи закриваються, створюються умови для доїзду, якщо ж громада заможна і хоче мати власну школу – вона її утримує, платить гроші вчителю хімії, який двох дітей вчить, тощо. Поки у нас таких громад немає.

Провівши об’єднання громад на Волині, ми бачимо подальшим такий розвиток освітньої мережі: одна велика базова школа, яка буде давати профільну освіту, декілька початкових шкіл, які будуть на два-чотири села, у них буде належне матеріально-технічне, кадрове, інформаційне забезпечення, що дасть можливість забезпечити волинян якісною освітою.

Згідно з нашими розрахунками, якщо скоротити середню малокомплектну школу, де є 8 учнів, то ми зекономимо 97,5 тисячі гривень. За ці кошти можна купити один автобус і возити дітей у сусідню школу. От якраз і освітня субвенція передбачає, що зекономлені кошти за рахунок оптимізації, можна буде використовувати на капітальні видатки», - говорить Людмила Плахотна.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СУПРОТИВ У КОНТЕКСТІ ПОЛІТИЧНИХ ІГОР

Пані Людмила каже, що інколи з’являється в інформаційному полі супротив освітніх реформ – популізм та політичний піар. (Ред. - Йдеться про заяву екс-регіоналки, депутата обласної ради Надії Григоли. Під час засідання 34 сесії обласної ради вона запевнила усіх, що малокомплектні школи вигідніше утримувати, ніж довозити дітей шкільним автобусом на навчання. На підтвердження своїх слів вона озвучили свої цифри.

«Дані за рік з однієї школи, де є 2 вчителя та 10 учнів показують, що на опалення торік витратили 6,5 тонни брикету, 345 кіловат електроенергії, витратили 3684 гривні. Прибиральнику заплатили 14 тисяч за рік. На утримання шкільного автобуса в рік витратили більше 6 тисяч, на 10 тисяч закупили запчастин, масла - майже на тисячу гривень, на зарплату водію - 24 тисячі 851 гривень. Якщо ж порахувати усі затрати, то в рік на школу затратили – 18 тисяч 300 гривень, а на утримання автобуса - 92 тисячі 721 гривня. Закрити школу - немає тут економії», - наголосила обраниця громади.)

Ці цифри спростовує очільник волинської освіти.

«Вона дала викривлену інформацію. Йшлося про школу у селі Семки Маневицького району. Пані Надія підраховувала заробітну плату таким чином, що не враховувала додаткових нарахувань. Вона про це промовчала. Коли ж говорила про зарплату водія автобуса, то не згадала, що від того села вже їздить автобус, який возить 5-9 класи, а для початкової ланки не потрібно буде винаймати окремий транспорт, бо він вже є. Відповідно, діти сядуть до своїх односельчан і разом поїдуть у базову школу. Окрім того, вона наводила підрахунки для ще одного водія, то й і рахувала ще бензин. А цього ніхто не буде робити, два автобуси їздити не будуть, достатньо одного, який везе і малих, і старших.

Прикро зазначати, що Надія Григола сама освітянка і вона це все добре знає», - говорить пані Людмила.

Також вона додає, що коли школа буде закриватися, то вчителів переводитимуть в інші, адже у школах Волині 12% - пенсіонери.

«Загалом, при кількості вчителів у всіх школах 19 тисяч, десь 1,5 тисячі пенсіонерів. Ми бачимо, що зараз пенсіонери масово йдуть на свій заслужений відпочинок.

Аби не бути голослівними, ми провели підрахунок. На зарплати, оплату за електроенергію та усе інше щороку витрачатиметься 130 тисяч гривень, а це якщо 7 учнів у школі. Уявіть, ці кошти одразу переводяться в повнокомплектну школу, за ці гроші купуються комп’ютери, ремонтується школа. Адже гроші не треба витрачати на купівлю автобуса чи зарплату водію, бо такі вже є», - говорить Плахотна.

ЗАКРИТТЯ МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКІЛ – ВИМОГА ЧАСУ

Як розповідає Людмила Володимирівна, малокомплектні школи на Волині вже закривають.

«Ми розробили перспективний пан оптимізації на цей рік. Зараз по всіх районах збираються сесії й обговорюють оптимізацію. І у нас є інформація, що вже в Турійському районі дві школи закривають, в Локачинському - 4.

Удосконалювати нашу освітню галузь потрібно, адже голова облдержадміністрації направив лист у Міністерство фінансів і Міністерство освіти та науки, щоб на Волинь виділили додатково 66,6 мільйона гривень, аби галузь належно функціонувала. Вже зараз не вистачає коштів освітянам на індексацію та на виплату за престижність. Допустима гранична норма 20% до зарплати. Усе залежиться від бюджету. Якщо говорити про міста, то там коштів вистачає, буває і надлишок. А все через те, що там немає малокомплектних шкіл.

Якщо ж у нас повністю впорядкувати освітню мережу, то територіальні громади матимуть достатньо коштів на освітню галузь. В центрах будуть розвиватися профільні освітні заклади, якість освіти зростатиме в рази.

Аби не загубити приміщення, громада повинна подбати про те, щоб його зберегли, а не «розтягнули» по цеглині. Так, можна утворити дошкільні навчальні заклади, а він може існувати навіть тоді, коли є 5 дітей», - каже співрозмовниця.

А також додає, що ще одним варіантом є відкриття позашкільних гуртків, якому залюбки посприяє область.

ЩЕ ОДНА «ГУЛЯ» ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ – КЛАСИ-КОМПЛЕКТИ

З приводу малокомплектних шкіл, зі слів Людмили Плахотної, уже є рішення суддів, яке зобов’язані виконати до 1-го вересня.

«Класи-комплекти – це коли навчаються діти різного віку. Таке є у малокомплектній школі. Вони створювалися ще за радянських часів для того, щоб був клас, бо мінімальна вимога – 5 учнів. Відповідно, є 2 учні першого класу і 3 учні другого класу. Їх об’єднали в один клас і одна вчителька на одному ряду працює за програмою другого класу, на іншому ряду за освітньою програмою третього класу. Ця форма не передбачена законодавством. Є індивідуальне навчання і класна форма. Відповідно, прокуратура встановила, що ці класи-комплекти – це незаконне утворення.

Тепер ми маємо ці класи роз’єднати, а це ще чимало коштів. Ефективнішим рішення ми бачимо закрити ці заклади, купити автобуси й довозити дітей у повнокомплектні школи, де вони зможуть отримати якісну освіту. Такі класи є у нас в 11 районах області», - говорить освітянка.

ПЕРСПЕКТИВА 12-РІЧНОЇ ОСВІТИ

Уся Європа вже давно вчиться 12 років, а то й 13. Людмила Плахотна вважає, що це потрібно для того, аби розвантажити учнів й виробити у старшій школі спрямування для професійної діяльності.

«Заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун сказала, що 12-річна освіта в Україні буде і почнеться у нас із 2016-го року, з першого вересня. Відповідно, ті діти, які до того навчаються, завершать школу за своєю програмою. Можливо, це відобразиться на тих, хто зараз у початковій ланці, їм можуть розширити освітню програму.

Нове навчання буде за схемою 5+4+3. Це 5 років у початковій школі, адже зараз на дітей покладають велике навантаження. У нас діти проходять зараз те, що в світі за 6 років проходять. Ми не говоримо, що наша освіта погана. Але вона потребує покращення. Адже для дітей має бути школа радості, школа відпочинку. А ми бачимо, що діти ідуть на перший дзвоник з радістю, а далі їм стає дуже важко. Починається робота з репетиторами тощо.

Навчання має розпочинатися із шести років в обов’язковому порядку. Далі буде базова школа - 6-9 класи.

Це основна школа, де буде поглиблене вивчення окремих предметів, матиме допрофільну підготовку. Потім - старша школа. Сюди вступатимуть діти після проходження зовнішнього незалежного оцінювання в 9-му класі. Відповідно, хто матиме хороші знання після базової школи – буде навчатися в академічних класах. Тут діти матимуть профільне спрямування для вивчення предметів.

Ті, хто слабше здасть ЗНО, отримають атестат про повну загальну середню освіту і підуть далі здобувати професійно-технічну професію.

Якщо додасться ще один рік навчання, то збільшиться кількість педагогічних працівників. Ймовірніше – треба буде збільшувати ресурс учителів початкової ланки», - каже заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації.

Щодо привілеїв, які дасть 12-річна освіта, Людмила Плахотна називає розвантаженість дітей, яка зіграє позитивну роль в обранні майбутньої професії.

«Сьогодні діти, закінчуючи школу у 17 років, не усвідомлюють, що хочуть робити далі у житті. Які шляхи обере молода людина, отримавши знання з усіх предметів приблизно на одному рівні? Сьогодні дозволено подавати документи на 3 спеціальності у 5 закладів, тобто на 15 факультетів. Діти дуже розгублені – здають документи і в медичний, і в технічний, і в педагогічний, лише б прийняли. І, відповідно, коли доводиться обирати предмети на зовнішнє незалежне оцінювання – вони теж в розпачі. А коли діти матимуть уже профільну школу – буде набагато легше визначитися.

Сьогодні не секрет, що першу освіту здобувають за підказкою батьків, і половина тих дітей не працює за цією спеціальністю. А потім у зрілому віці шукають можливість здобути другу освіту уже за своїм вибором», - говорить пані Людмила.

У нас зараз на Волині є 775 шкіл, класів-комплектів 3068. Малокомплектною школа вважається, якщо у ній навчається до 10 учнів – першого ступеня, до 40- 1-2 ступеня, до 100 учнів – 1-3 ступенів.

Підсумовуючи усе сказане, Людмила Плахотна висловлює неабияке сподівання, що профільна підготовка у старшій школі сприятиме високій конкурентоспроможності наших випускників.

 

Джерело: ВН Прочитано - 1729 раз



Коментарі до новини:


Додати коментар






Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти