ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Про користь стресу




Про користь стресу
Заляканий примарою стресу керівник часто не в змозі вирішити, як справитися зі все зростаючим об`ємом справ: завантажити додатково підлеглих, ризикуючи відбити у них інтерес до роботи і викликати депресію від перевтоми, або ж звалити додаткове навантаження на власні плечі, що знову-таки загрожує стресами? Чи існує взагалі вихід з цього зачарованого кола?

На щастя, так.

Почнемо із словарного визначення поняття «стрес»: «Внутрішній опір, реакція еластичного тіла на зовнішні сили, що впливають на нього». Як видимий, з визначення не виходить, що стрес — явище тільки негативне, оскільки і його характер, і у відповідь реакція на нього «еластичних тіл» (в даному випадку працівників і організації) можуть бути абсолютно різними. Недавні дослідження показують, що стресові ситуації деколи не тільки не приносять шкоди, але і сприяють зростанню продуктивності праці управлінського апарату і навіть значно підвищують задоволеність керівників своєю роботою.

Такі дослідження провів, зокрема, канадський соціальний психолог Рональд Дж. Берк в Йоркському університеті. Вони дозволили виявити чітку відмінність між стресами, що підривають психічну стійкість особи, з одного боку, і що допомагають працювати ефективніше — з іншою. Знання цього факту і його наслідків може бути вельми корисним для керівників середньої і вищої ланки, звичайно, якщо вони достатньо далекоглядні і прагнуть зрозуміти мотиви і причини, що визначають поведінку своїх підлеглих.


Доктор Берк зумів довести: запобігати шкідливим наслідкам стресових ситуацій можливо, а якщо цього не відбулося, тобто шляхи до повного їх усунення. Але важливіше інше: він встановив, що частину раніше виявлених стресових ситуацій умілі керівники можуть обернути на користь без збитку для здоров`я і психіки своїх підлеглих. Зупинимося на них докладніше.

1. Джерело стресу: дуже малі права і недостатня відповідальність за результати діяльності. Причина незадоволеності: неможливо діяти по власному розумінню, утілювати в життя власні ідеї. У людини виникає відчуття власної мало придатності для організації.

Багатьом з нас доводилося відчувати себе в тісних рамках. Зайва регламентація роботи і надмірно жорсткий контроль викликають роздратування, зрозуміле всім. Чим вже сфера відповідальності, тим більше стресова напруга у виконавця. Менш помітна друга сторона цієї проблеми, коли працівник, чиї права обмежені до мінімуму, починає відчувати комплекс «Службовій неповноцінності». Співробітники ж, що відносяться до своєї роботи зацікавлено і прагнучі до підвищення на посаді, вважають інакше. Якщо такий працівник бачить, що йому, по-перше, не дозволяють ухвалювати самостійних рішень, а по-друге, майже не контролюють виконання доручених справ, він починає вважати даремними свою роботу і себе самого.

Отже, бажаючи добитися від добросовісних службовців максимальної ефективності праці, керівник повинен, з одного боку, надати їм певну свободу дій в посадових рамках, а з іншої — постійно і достатньо жорстко контролювати результати їх діяльності. Перекіс в будь-яку сторону загрожує стресами, збалансованість же гарантує високу продуктивність праці.

2. Джерело стресу: недостатньо точний і конкретний опис завдань, поставлених перед працівником. Причина незадоволеності: немає можливості досить вільно утілювати в практику власні ідеї.

Доктор Берк спростовує ще один міф, що укорінений в літературі по управлінню, що чим менше прямує і контролюється діяльність працівника, тим більше у нього можливостей розвернутися відповідно до власних ідей і схильностей. На ділі саме відсутність конкретних цілей породжує відчуття пригніченості і неясності, гальмує зростання ефективності діяльності. Таким чином, у керівника є засіб позбавити підлеглого і від цих стресів — чітко сформулювати його завдання.

3. Джерело стресу: працівникові неясні перспективи по службі і невідома думка вищестоящого керівництва про нього. Причина незадоволеності: відсутність критеріїв, виходячи з яких працівник міг би зрозуміти, наскільки добре він виконує доручену йому роботу.

Головна причина стресу тут — знову-таки невизначеність; але вже не в тому, що робити, а в тому, як оцінює зусилля працівника керівництво. Важливо підкреслити: стрес породжується не відсутністю перспектив підвищення по службі, а неясністю, чи є вони взагалі. До речі, інформація про погану оцінку начальством роботи даного співробітника не обов`язково викликає стрес, небезпечно лише незнання думки керівництва. Вивід простій: у будь-якій організації необхідно створити крізну систему цілей для працівників і налагодити періодичну оцінку їх діяльності.

Підкреслимо ще раз: мабуть, найнесподіваніший результат досліджень доктора Берка полягає в тому, що два загальновідомі джерела стресових ситуацій можуть на ділі сприяти підвищенню задоволеності працівників своєю працею, породжують конструктивні, а не шкідливі стресові ситуації.

4. Джерело стресу: надмірна завантаженість роботою. Причина задоволеності: можна займатися різноманітними завданнями, повністю використовувати наявні знання і навики; відчуття своєї різносторонності, свідомість важливості виконуваної роботи, вищий заробіток.

Прочитавши це, багато керівників розведуть руками в подиві: зі всього сказаного вище витікало, що самий кращий варіант — помірне завантаження працівника в посадових рамках, коли він знає цілі і критерії оцінки результатів його праці, а тут — знову слова про необхідність перевантаження? А як же стрес? Насправді суперечності немає. Дослідження показали, що найбільше задоволення від своєї роботи випробовували саме ті співробітники, перед ким ставилися завдання, декілька що виходять за рамки їх звичайної діяльності. Коли працівник напружується більше звичайного, він випробовує більше творче задоволення і відчуває себе ціннішим для організації. Це означає, що керівник, який “соромиться” призначити нову роботу на вже, здавалося б, цілком завантаженого підлеглого, надає погану послугу і йому, і організації.

На думку Берка, не можна дізнатися, з яким граничним навантаженням може без збитку для свого здоров`я працювати підлеглий, поки його сили не випробувані на ділі. Після випробування і начальник, і підлеглий швидше здивуються тому, скільки завдань цілком під силу останньому.

5. Джерело стресу: співробітник відчуває, що його кваліфікації недостатньо для виконання дорученої роботи. Причина задоволеності: співробітник займається самоосвітою, відчуває, що його кваліфікація постійно росте, залишається менше рутини в повсякденній діяльності, явно помітне зростання авторитету в очах колег і начальства, зміцнюються надії на підвищення на посаді.

Керівник повинен завжди пам`ятати, що більшості працівників властиво прагнення підвищувати свою кваліфікацію і підніматися по службових сходах. Тому працівник, що отримав нове, складніше завдання, лише в дуже окремих випадках відразу заявить про свою нездатність. Зазвичай він постарається придбати знання, необхідні для вирішення поставленого завдання, запозичити досвід у колег і в що б те не стало справитися з нею. В результаті виграють і організація, і сам співробітник.

Отже, стрес може бути і шкідливим, і корисним.

Дослідження Берка показують, що у вирішальному ступені характер стресу залежить від того, якою мірою працівник контролює ситуацію. Навіть саме дріб`язкове завдання може стати джерелом великих переживань, якщо співробітник позбавлений прав на самостійність. А саме головоломне завдання може принести тільки задоволення, якщо виконавець має можливість прямо впливати на хід її виконання, ухвалюючи рішення досить самостійно. Це ще один могутній довід на користь децентралізації управління.

Головне джерело конструктивного стресу — поставлене перед працівником завдання. Доктор Берк пише: «Чим більше трудове навантаження працівника визначається самим характером доручених йому подів, а не вимогами начальства, тим краще він розумітиме причини і природу цього навантаження і тим спокійніше почне її сприймати». Це означає, що керівникові необхідно обмежувати свою діяльність розподілом завдань, визначенням цілей, контролем за результатами і усуненням зовнішніх перешкод, чреватих стресами. До гальмуючих чинників відносяться перш за все різні бюрократичні процедури, що діють на будь-якого дійсно працелюбного працівника, як червона ганчірка на бика, примушують його даремно розтрачувати дорогий час.

І останнє. Найбільша продуктивність досягається у випадку, якщо співробітник відчуває підтримку з боку керівництва. Саме така підтримка і повинна бути головним завданням керівника. Не потрібно прагнути до зменшення навантаження на ваших підлеглих. Важливо лише полегшувати умови і процедури їх діяльності і всемірно підтримувати зусилля підлеглих, направлені на вирішення поставлених завдань. Таке відношення до ваших фахівців допоможе їм уникнути непотрібних стресів і справитися з будь-яким навантаженням.


Рекомендуємо переглянути :


1. Регіональний Бізнес Портал Луцька
2. Робота в Луцьку
3. Форум лучан і гостей міста
4. Гороскоп Водолій
 Прочитано - 1722 раз








Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти