ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Мотивація з точки зору психофізіології




Мотивація з точки зору психофізіології
Термін «мотивація» буквально означає «те, що викликає рух», тобто в широкому сенсі мотивацію можна розглядати як чинник (механізм), що детермінує поведінку.

Потреба, переростаючи в мотивацію, активує ЦНС і інші системи організму. При цьому вона виступає як енергетичний чинник («сліпа сила» по І.П. Павлову), спонукаючий організм до певної поведінки.

Не слід ототожнювати мотивації і потреби. Потреби далеко не завжди перетворяться в мотиваційні збудження, в той же час без належного мотиваційного збудження неможливе задоволення відповідних потреб. У багатьох життєвих ситуаціях наявна потреба по тих або інших причинах не супроводиться мотиваційною спонукою до дії. Образно кажучи, потреба говорить про те, «що потрібне організму», а мотивація мобілізує сили організму на досягнення «потрібного».

Мотиваційне збудження можна розглядати як особливий, інтегрований стан мозку, при якому на основі впливу підкіркових структур здійснюється залучення до діяльності кори великих півкуль. В результаті чоловік починає цілеспрямовано шукати дороги і об`єкти задоволення відповідної потреби.

Суть цих процесів чітко виразив А.Н.Леонтьев (1977) в словах: мотивація це опредмеченна потреба, або «само цілеспрямована поведінка».

Особливе питання полягає в тому, який механізм переростання потреби в мотивацію. Відносно деяких біологічних потреб (голод, спрага) цей механізм пов`язаний з принципом гомеостазу. Згідно цьому принципу внутрішнє середовище організму повинне завжди залишатися постійним, що визначається наявністю ряду незмінних параметрів (жорстких констант), відхилення від яких вабить різкі порушення життєдіяльності. Прикладами таких констант служать: рівень глюкози в крові, вміст кисню, осмотичний тиск і так далі.

В результаті безперервного обміну речовин, що йде, ці константи можуть зміщуватися. Їх відхилення від необхідного рівня наводить до включення механізмів саморегуляції, які забезпечують повернення констант до вихідного рівня. У якихось межах ці відхилення можуть бути компенсовані за рахунок внутрішніх ресурсів. Проте внутрішні можливості обмежені. В такому разі в організмі активізуються процеси, направлені на здобуття необхідних речовин ззовні. Саме цей момент, що характеризує, наприклад, зміну важливої константи в крові, можна розглядати як виникнення потреби. У міру виснаження внутрішніх ресурсів відбувається поступове наростання потреби. Після досягнення деякого порогового значення потреба наводить до розвитку мотиваційного збудження, яке повинне привести до задоволення потреби за рахунок зовнішніх джерел.

Відносно інших потреб картина не настільки очевидна. Проте є підстави вважати, що і тут діє принцип «порогового значення». Потреба перестає в мотивацію лише після досягнення деякого рівня, при перевищенні цього умовного порогу чоловік, як правило, не може ігнорувати наростаючу потребу і підпорядковану нею мотивацію.

Види мотивацій

У будь-якій мотивації необхідно розрізняти дві складові: енергетичну і направляючу. Перша відображає міру напруги потреби, друга - специфіку або семантичний вміст потреби.

Таким чином, мотивації розрізняються по силі і за змістом. У першому випадку вони варіюють в діапазоні від слабкої до сильної. У другому - прямо пов`язані з потребою, на задоволення якої направлені.

Відповідно так само, як і потреби, мотивації прийнято розділяти на нижчих (первинні, прості, біологічні) і вищих (вторинні, складні, соціальні). Прикладами біологічних мотивацій можуть служити голод, спрага, страх, агресія, статевий потяг, турбота про потомство.

Біологічні і соціальні мотивації визначають переважну більшість форм цілеспрямованої діяльності живих істот.

Домінуюче мотиваційне збудження

Через різноманіття різні потреби незрідка співіснують одночасно, спонукавши індивіда до різних інколи взаємовиключних стилів поведінки. Наприклад, можуть гостро конкурувати потреба безпеки (страх) і потреба захистити своє потомство (батьківський інстинкт). Саме тому незрідка відбувається своєрідна «боротьба» мотивацій і вибудовування їх ієрархії.

У формуванні мотивацій і їх ієрархічній зміні провідну роль грає принцип домінанти, сформульований А.А.Ухтомським (1925). Згідно цьому принципу в кожен момент часу домінує та мотивація, в основі якої лежить найбільш важлива біологічна потреба. Сила потреби, тобто величина відхилення фізіологічних констант або концентрації відповідних гормональних чинників, отримує своє віддзеркалення у величині мотиваційного збудження структур лимбіческої системи і визначає його домінантний характер.

Консервативний характер домінанти виявляється в її інертності, стійкості і тривалості. У цьому полягає її великий біологічний сенс для організму, який прагне до задоволення цієї біологічної потреби у випадковому і постійно змінному зовнішньому середовищі. У фізіологічному сенсі такий стан домінанти характеризується певним рівнем збудливості центральних структур, що забезпечує їх високу чуйність і «вразливість» до всіляких дій.

Домінуюче мотиваційне збудження, спонукаюче до певної цілеспрямованої поведінки, зберігається до тих пір, поки не буде задоволена потреба, що викликала його. При цьому всі сторонні подразники лише підсилюють мотивацію, а одночасно з цим всі інші види діяльності пригнічуються. Проте в екстремальних ситуаціях домінуюча мотивація володіє здатністю трансформувати свою спрямованість, а, отже, і реорганізовувати цілісний поведінковий акт, завдяки чому організм виявляється здатним досягати нових, неадекватних вихідній потребі результатів цілеспрямованої діяльності. Наприклад, домінанта, створена страхом, у виняткових випадках може перетворитися на свою протилежність - домінанту люті.

Теорія функціональних систем і мотивація

Якнайповніше психофізіологічні опис поведінки дає теорія функціональних систем (ФС) П.К.Анохина. Згідно теорії ФС, невмотивованої поведінки не існує.

Мотивація активізує роботу ФС, в першу чергу, аферентний синтез і акцептор результатів дії. Відповідно активуються аферентні системи (знижуються сенсорні пороги, посилюються орієнтовні реакції) і активізується пам`ять (актуалізуються необхідні для пошукової активності образи-енграммы пам`яті).

Мотивація створює особливий стан ФС - «передпускову інтеграцію», яка забезпечує готовність організму до виконання відповідної діяльності. Для цього стану характерний цілий ряд змін:
 
Активується рухова система (хоча різні форми мотивації реалізуються в різних варіантах поведінкових реакцій, при будь-яких видах мотиваційної напруги зростає рівень рухової активності).
 
Підвищується тонус симпатичної нервової системи, посилюються вегетативні реакції (зростає артеріальний тиск, судинні реакції, міняється провідність шкіри). В результаті зростає власне пошукова активність, що має цілеспрямований характер.
Виникають суб`єктивні емоційні переживання, і ці переживання мають переважно негативний відтінок, в усякому разі, до тих пір, поки не буде задоволена відповідна потреба.

Все перераховане створює умови для оптимального виконання майбутнього поведінкового акту.

Мотивація зберігається впродовж всього поведінкового акту, визначаючи не лише початкову стадію поведінки (аферентний синтез), але і все подальші: передбачення майбутніх результатів, ухвалення рішення, його корекцію на основі акцептора результатів дії і обстановки, що змінилася. Саме домінуюча мотивація вибирає з акцептора результатів дії необхідний поведінковий досвід, сприяючи тим самим створенню певної програми поведінки. З цієї точки зору акцептор результату дії представляє домінуючу потребу організму, перетворену мотивацією у форму випереджаючого збудження мозку.

Таким чином, мотивація виявляється істотним компонентом функціональної системи поведінки. Вона є особливим станом організму, який, зберігаючись протягом всього часу - від початку поведінкового акту до здобуття корисних результатів, визначає цілеспрямовану поведінкову діяльність організму і характер його реагування на зовнішні подразники.

Індивідуальні відмінності в рівні активації

Вищесказане добре узгоджується з представленнями Г. Айзенка (Eysensk, 1985), згідно яким індивідуальні відмінності по такій рисі особи як екстраверсія, - інтроверсія залежать від особливостей функціонування висхідної ретикулярної активуючої системи. Ця структура контролює рівень активації кори великих півкуль. Передбачається, що:
<ul><li>помірна міра кортикальной активації переживається як стан задоволення, тоді як дуже високий або дуже низький рівні її переживаються як неприємний стан;
<li>ретикулярна формація у інтровертів і экстравертов забезпечує різні рівні активації кортикальных структур, причому у інтровертів рівень активації істотно вищий, ніж в экстравертов.</ul>

Айзенк стверджує, що у спокої (наприклад, при роботі в бібліотеці) экстраверты, в яких в нормі структури кори не дуже високо активовані, можуть переживати неприємні відчуття, оскільки їх рівень кортикальной активації виявляється значно нижчим за ту точку, при збудженні якої переживається відчуття психічного комфорту. Тому у них виникає потреба щось зробити (розмовляти з іншими, слухати музику в навушниках, робити перерви). Оскільки інтроверти, навпаки, високо активовані, будь-яке подальше збільшення рівня активації для них неприємно. Іншими словами, екстраверти потребують постійним засобом «шуму», аби довести рівень збудження кори до стану, що приносить задоволення. В той же час інтроверти такої потреби не випробовують, і дійсно вважатимуть таку стимуляцію надзбуджуючою і тому неприємною. Існують емпіричні дані, підтверджуючі цю концепцію (Gale, 1983). Таким чином, теорія Айзенка свідчить на користь того, що поведінка виступає як інструмент, що модулює рівень активації, збільшуючи або зменшуючи останній, залежно від потреб людини.

 Прочитано - 6194 раз








Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти