ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Ефекти розумової бухгалтерії




Ефекти розумової бухгалтерії
Робота над виявленням психологічних відхилень в поведінці людей велася впродовж декількох десятиліть. У 1970-х рр. лауреат Нобелівської премії Денієл Канеман (Daniel Kahneman) і Еймос Тверськи (Amos Tversky) систематизували і доповнили їх перелік, заклавши основу нової академічної дисципліни - теорії поведінки фінансов. Автори поставили перед економістами завдання фокусуватися не на ідеальних процесах вибору, а на реально використовуваних людьми. Серед питань, заданих ними, фігурувало таке: Чи «знайдеться мозок, який в змозі відтворити вимоги "раціональної моделі" і її похідної - теорії ефективних ринків?» Це достатньо цинічне питання дослідники поставили після того, як звели цілий ряд стандартних нераціональних переваг і схильності, на яких будується людська поведінка, в єдину теорію можливостей (Prospect Theory).

Перед тим, як перейти до її розгляду, слід проаналізувати основні положення теорії очікуваної корисності (Expected Utility Theory), розробленою фон Нейманом і Моргенштерном і лежачої в основі сучасної економічної науки. Впродовж всього викладу своїй теорії Канеман і Тверськи демонструють аномалії в поведінці людей, які розходяться з її виводами.

В теорії очікуваної корисності ухвалення рішень відносно ухвалення рішення базується на виборі між можливостями (prospect). Можливі результати зважуються по відповідній ним вірогідності. При цьому передбачається, що вірогідність є об`єктивною (стандартними).

Теорія очікуваної корисності вибирає між можливостями на підставі трьох принципів:

  1. Очікування: сумарна корисність даної можливості складе суму очікуваних корисних можливих результатів.
  2. Інтеграції активів. Новий актив буде доданий до тих, що існують, тільки якщо корисність сумарного варіанту перевищить корисність існуючого активу. З цього припущення виходить дуже важливий вивід, що важливий абсолютний результат інтеграції двох елементів, а не можливі зміни (втрати або збитки).
  3. Відраза людей до ризику. Переважання одрази до ризику є якнайкращим узагальненням людських переваг. Це виведення теорії очікуваної корисності перетвориться в основний принцип сучасної теорії управління портфелем, який свідчить, що огида до ризику перетвориться у вимогу отримання вищої прибутковості за більший ризик.

Тоді, теорія очікуваної корисності припускає, що трейдер і інвестор розглядатимуть кожну свою дію раціонально, тобто незалежно від попередніх дій, минулих результатів, особистих переваг і торгових лімітів. Кожне рішення буде абсолютно раціональним.

За тридцять років з моменту публікації теорії очікуваної корисності і створення теорії можливостей накопичилися достатньо спостережень, щоб поставити під сумнів раціональність людської поведінки. Канеман і Тверські звернули особливу увагу на декілька аномалій, що суперечать раціональності, до розгляду яких ми і переходиться.

Першим з них є эффект постановки питання (framing), який полягає в тому, що результати зазвичай вважаються позитивними або негативними після порівняння з деяким нейтральним результатом, що приймається за точку порівняння. Її зміна вабить переоцінку, що приводить до того, що досягнутий результат може бути перекласмфікованим з позитивного в негативний. Наприклад, керівник портфелем може вважатися успішним, якщо в основу критерію цієї оцінки покладений абсолютний розмір прибутку, але при цьому в категорії «прибуток на одиницю ризику» займати низьку позицію в рейтингу. Інший приклад: коли початкуючим трейдерам опціонів пропонують показати бід на опціон з дуже маловірогідною ціною виконання, вони відмовляються, кажучи, що вірогідність його виконання дуже мала. Проте при цьому вони не продадуть той же самий опціон дешево, оскільки вірогідність виконання все ж таки існує. Тобто, розглядаючи один і той же опціон з різної точки зору, вони приходять до різних виводів.

Важливість правильної постановки питання демонструє наступний анекдот. Молодий чернець звернувся до настоятеля з питанням, чи може він палити під час молитви. «Звичайно, немає», - відповів настоятель. Почувши про це, чернець з сусідньої келії пообіцяв улагодити питання. Він прийшов до настоятеля і запитав: «Святий отець, чи можу я молитися під час куріння?»

Канеман і Тверські демонструють ефект постановки питання, грунтуючись на результатах ряду експериментів. Так, в одному з них учасникам належало вибрати одну з двох альтернатив: а) з 600 чоловік 200 гарантовано можуть бути врятовані від смертельної хвороби; б) з вірогідністю, рівною одній третині, можна припустити, що всі виживуть, отже, в двох третинах випадків всі помруть. 72% опитаних віддали перевагу першому варіанту, хоча його результат був гірший за кращий результат другої альтернативи.

В другому випадку, коли питання було поставлене інакше: а) 400 чоловік з 600 гарантовано помруть або б) існує одна третина шансів, що не помре ніхто, тільки 22% опитаних вибрали перше рішення. Таким чином, абсолютно різні результати були отримані залежно від того, як було поставлено питання, тобто про порятунок або про загибель людей йшла мова, хоча, по суті, початкові дані залишалися однаковими.

Другий приклад. Гравець, програвший на скачках 140 доларів, на останньому крузі припускає поставити 10 доларів на кандидата, що має шанси 15:1. Є два варіанти формулювання питання. Якщо за точку порівняння береться поточна ситуація, то альтернативу можна сформулювати таким чином: «Повернути всі втрати або трохи їх збільшити». Якщо ж приймати за точку порівняння позицію гравця на початок дня, то альтернативою є виграш 140 або втрата 10 доларів. Емпірично доведено, що на скачках під час останніх забігів значна кількість гравців на практиці віддає перевагу першому формулюванню.

Два приклади демонструють» що зміна формулювання питання впливає на відповідь. У складніших ситуаціях, коли одне явище витікає з іншого і вибір доводиться робити послідовно, ефект постановки питання виявляється зв`язаним з эффектом розумової бухгалтерії (mental accounting). Припустимо, ви вирішили сходити в кіно. Квиток коштує 10 доларів. Перед входом в кінотеатр ви раптово виявляєте, що упустили купюру, У вас є з собою інші гроші, і ви можете купити квиток. Ви це зробите? На це питання 88% опитаних відповіли позитивно.

Змінимо умови: цього разу ви витратили 10 доларів, купили квиток і перед входом в кінотеатр виявили, що втратили його. Чи купите ви новий квиток? На це питання ствердно відповіли тільки 46% учасників експерименту.

В даній ситуації ефект розумової бухгалтерії полягає в тому, що в першому випадку ви не виконали свій намір купити квиток, щоб піти в кіно, а в другому придбали його. Тобто в першому епізоді ви втратили 10 доларів, а в другому - квиток. В результаті в другому випадку ви повинні були витратити 20 доларів, і вам здалося, що це дуже дорого.

На практиці ефект розумової бухгалтерії виявляється в тому, що інвестори розглядають портфель і результати акцій окремо і можуть бути задоволені навіть поганими результатами портфеля, якщо якась «кохана» ними акція досягла очікуваного результату. Цим же ефектом пояснюють схильність інвесторів купувати акції, що виплачують високі дивіденди: інвестори розносять дохід від курсової різниці і дивідендів в різні «кишені».

З допомогою теорії можливостей також можна передбачити, яким чином зміниться відповідь в прикладах, приведених вище. Вона стверджує, що в ситуації, пов`язаній з прибутком або позитивним результатом, люди віддають перевагу визначеності, тобто схильні мінімізувати ризик. У ситуаціях, що асоціюються із збитками, люди демонструють схильність вибирати ризикованіші рішення з максимальним кількісним результатом. Можна припустити, що в політиці завдяки цьому механізму до влади приходять реформатори. Тільки у моменти, коли населення зневіряється, воно відмовляється від кандидатів, пропонованих центром, і голосує за політиків з радикальнішими поглядами.

Так, в приведеному вище прикладі, коли формулювання питання припускало збереження життя максимальної кількості людей, більшість опитаних вибрали результат, при якому порятунок від смертельної хвороби знаходили лише 200 чоловік, але напевно. Коли питання було поставлене таким чином, що мова в нім йшла об мінімізації смертельного результату, опитані вибрали варіант збереження або втрати всіх життів, тобто що має найменші шанси.

В іншому розглянутому нами випадку, на скачках, люди віддали перевагу збереженню 10 доларів маловірогідному виграшу в 150, якщо питання формулювалося в контексті отримання прибутку. Якщо ж питання полягало в тому, як компенсувати збитки, то опитані вважали за краще прийняти маловірогідний варіант з можливістю великого виграшу.

Эффект (відхилення із-за) схильності до визначеності (certainty bias) по-іншому демонструє переваги людей при ухваленні рішення в різних ситуаціях.

Приклад 1. Порівняємо дві проблеми

1. Виберіть між:

  • а) 2500 з вірогідністю 0,33; 2400 з вірогідністю 0,66;
  • 6) 2400 з упевненістю; 0 з вірогідністю 0,01.

в даному випадку 82% опитаних віддали перевагу варіанту б).

2. Виберіть між:

  • в) 2500 з вірогідністю 0,33; 0 з вірогідністю 0,67;
  • г) 2400 з вірогідністю 0,34; 0 з вірогідністю 0,66.

В даному випадку 83% опитаних віддали перевагу варіанту в).

Особливість формулювань вирішень двох завдань полягає в тому, що друге завдання отримане шляхом віднімання з першого завдання 0,66 шансу виграти 2400. Зміна переваг показує, що перетворення варіанту (б) з визначеного в невизначений (г) може зробити його менш переважним, а варіант, який спочатку був невизначеним (а), може виграти від заміни, ставши переважнішим, навіть якщо його шанси не перетворяться на визначені (в).

Слідує відзначити, що, коли вірогідність виграшу скорочується до мінімальної, люди віддають перевагу альтернативам з великим виграшем, незважаючи на їх меншу вірогідність. Продемонструємо це на наступному прикладі.

Приклад 2.

3. Виберіть між:

  • а) виграшем тритижневої туристичної поїздки до Англії з вірогідністю 0,50;
  • б) виграшем тижневої поїздки до Англії з вірогідністю 1.

в даному випадку 78% опитаних віддали перевагу варіанту б).

4. Виберіть між:

  • а) виграшем тритижневої туристичної поїздки до Англії з вірогідністю 0,05;
  • б) виграшем тижневої поїздки до Англії з вірогідністю 0,1

в даному випадку 78% опитаних віддали перевагу варіанту а).

а що якщо в прикладах, приведених вище, замінити виграш на програш? Переваги міняються на протилежне, демонструючи эффект дзеркального віддзеркалення , який полягає в тому, що негативне відношення до ризику в ситуації з виграшем змінялося на позитивне в ситуації з програшем.

Эффект схильності до визначеності, з урахуванням ефекту дзеркального віддзеркалення, можна сформулювати таким чином: люди віддають перевагу визначеності при виборі між результатами, що гарантують прибуток. В той же час вони вважають за краще будь-яким способом уникнути визначеності у разі збитку, навіть якщо маловірогідний шанс успіху приведе до додаткових витрат. Це ключове виведення теорії можливостей пояснює зокрема одну з першопричин значного відсіву інвесторів на ранніх стадіях придбання ними досвіду в торгівлі. Новачки здійснюють запрограмовану людською природою помилку: швидко фіксують свої виграші і довго не приймають мір по закриттю збиткових позицій, щоб не закріпити втрати.

Повернемось до наприклад 1. З обох початкових альтернатив відняли одну і ту ж вірогідність, щоб отримати нову варіацію питання. Унаслідок заміни вибір помінявся. Це приклад ще однієї важливої складової нашого мислення, званої эффектом ізоляції. Він полягає в тому, що вибір міняється залежно від того, як представлена вірогідність. Ефект ізоляції також противорічить теорії очікуваної корисності.

На підставі ідентифікованих ефектів Канеман і Тверські встановили, що в людській свідомості закладена різна оцінка цінності залежно від точки порівняння. Вони стверджували, що люди керуються не збільшенням багатства в цілому (підхід теорії очікуваної корисності), а його відносною зміною. Але один з основних висновків їх досліджень полягає в тому, що «главне, що рухає людьми, - це огида до втрат. Люди не стільки уникають невизначеності, скільки не вітають втрат». Ми вважатимемо за краще прийняти 100 доларів, чим з шансами 50 на 50 виграти 200 доларів або взагалі нічого не отримати. На підставі своїх висновків Канеман і Тверські запропонували функцію цінності, яка враховує переваги.

Ця функція відображає декілька моментів.

  1. «вподобання», що випробовується від виграшу, менше, ніж «біль» від аналогічного програшу. Технічно саме властивість і називається огидою до втрат (loss aversion). Із-за нього графік функції виграшу пологіший, ніж графік функції збитку.
  2. чим більший виграш, тим менше випробовуване «задоволення» від кожної подальшої одиниці приросту. Аналогічно в якийсь момент, коли збиток вже і так великий, його зростання не викликає такого ж сильного «болю». Графік описує відомий парадокс, який полягає в тому, що інвестори часто відміняють накази про закриття збиткових позицій у момент досягнення наміченого раніше рівня фіксації збитку. Навіть усвідомлюючи можливість додаткових втрат, вони менш хворобливо переживають вторинні втрати, чим первинні.
  3. в результаті графік виграшу - опуклий, а графік програшу - увігнутий.
  4. точка порівняння (reference point), яка обговорювалася раніше у зв`язку з розглядом ефекту постановки питання, робить значний вплив на результат аналізу.

після розгляду декілька нових ефектів (відхилень) людської свідомості слід доповнити сказане вище про точки порівняння. Можна припустити, що результати аналізу ситуацій розрізнятимуться залежно від того, чи думають люди в термінах отримання остаточного результату або в термінах приросту або зниження свого багатства. У першому випадку вони уникатимуть ризику, щоб захистити існуюче багатство. Інший приклад альтернативних точок порівняння - це ухвалення рішення на основі результату або результату за мінусом витрат. З ефекту ізоляції виходить, що люди схильні розглядати можливості і витрати, необхідні для їх реалізації, роздільно.

продемонструємо значущість точок порівняння на простому прикладі. З погляду теорії очікуваної корисності інвесторові байдуже, внаслідок чого у нього опинилося 100 доларів - падіння з 115 або зростання з 85 доларів. Йому важливо, що сумарний очікуваний результат рівний 100 доларам. Але в реальності огида до ризику виключить вибір, при якому можна втратити 15 доларів. Тому він вибере варіант, що дозволяє йому отримати напевно 100 доларів, альтернативі, де він може заробити або втратити 15 доларів. Але, припустимо, інвесторові для отримання бонуса необхідно, щоб вартість портфеля досягла 110 доларів. У цій ситуації точка порівняння зміниться, і інвестор вибере другу альтернативу, оскільки вона збільшує шанс виконання його плану.

Одним з новаторських аспектів теорії є розділення процесу ухвалення рішень на дві стадії: редагування і оцінки. На першій стадії значну роль грають схильності інвестора, що ухвалює рішення. На цьому етапі вони аналізуються, вірогідність і можливості сортуються і формуються прості альтернативи вибору. На стадії оцінки сформульовані можливості оцінюються, і вибирається та, яка володіє найбільшою цінністю.

В подальшому дослідники, що належать до школи поведінкових фінансів, вказали на багато аспектів поведінки людей, нез`ясовні з погляду раціональності. Завдяки ним стало очевидно, що схильності, закладені в свідомості людей, заважають інвесторам бути «раціональними», тому значна частина трейдерів підпадає під категорію нераціональних (noise traders). Успішними стають в основному ті, хто мінімізує плутанину у власній свідомості і контролює закладені природою недоліки.

 

Рекомендуємо переглянути :

1. Регіональний Бізнес Портал Луцька
2. Робота в Луцьку
3. Форум лучан і гостей міста
4. Гороскоп для Раків

 Прочитано - 1591 раз








Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти