ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Небезпечні міфи інвестиційної оцінки




Небезпечні міфи інвестиційної оцінки

Оськару Уайльду належить визначення циніка як людину, що «знає ціну всякої речі, але що не має ніякого уявлення щодо її цінності». Письменникові чудово вдався б опис деяких аналітиків, а також багатьох інвесторів, що дотримуються в справі інвестування теорії «ще більшого бовдура». Згідно даної теорії, цінність активу не має ніякого значення, якщо знаходиться «ще більший бовдур», готовий придбати даний актив. Хоча шанс отримати деякий прибуток при такому підході безумовно залишається, подібні ігри можуть виявитися небезпечними, оскільки немає ніякої гарантії, що в потрібний момент знайдеться відповідний інвестор.

В теорії оцінки, як і у всіх інших аналітичних дисциплінах, з часом розповсюдилися власні міфи. У даній статті досліджуються і розвінчуються деякі з них.

Міф 1. Оцінка об`єктивна, оскільки для її проведення використовуються кількісні моделі

Використовувані при оцінці моделі можливо і відносяться до кількісних, проте вхідні дані залишають багато простору для суб`єктивних думок. Відповідно, підсумкова цінність, отримана за допомогою певної моделі, буде відмічена впливом привнесених в процес оцінки упереджень.

На перший погляд, необхідно всього лише усунути будь-які упередження ще до початку оцінки. Але це легко сказати, чим зробити. При сучасному рівні доступу до зовнішньої інформації, аналітичних досліджень і думок про фірму, навряд чи вдасться уникнути певного ступеня упередженості в отриманих оцінках. Дуже часто рішення про те, чи переоцінена або недооцінена фірма, передує її реальній оцінці, що приводить до вельми упередженого аналізу. З особливою очевидністю це виявляється при поглинанні, коли вирішення про придбання фірми часто передує проведенню її оцінки. Чи варто дивуватися з того, що аналітики майже завжди виявляються прихильниками даного рішення?

Крім того, при визначенні ступеня упередженості оцінки грають роль і інституційні чинники. Відомо, наприклад, що аналітики, що вивчають ринок цінних паперів, з більшою вірогідністю дають рекомендації про покупку, чим про продаж (тобто вони частіше вважають фірми недооціненими, чим переоціненими). Впродовж тривалого періоду часу число рекомендацій про покупку перевищувало кількість рекомендацій про продаж в співвідношенні 10:1. Останніми роками вказана тенденція ще більш посилилася унаслідок тиску на аналітиків цінних паперів, вимушених займатися проблемами інвестиційно-засновницької діяльності банків.

Міф 2. Добре обгрунтована і ретельно проведена оцінка залишиться вірною завжди

Цінність, що отримується за допомогою будь-яких моделей оцінки, залежить як від специфіки фірми, так і від інформації, що відноситься до всього ринку. Внаслідок цього цінність мінятиметься у міру появи нової інформації. При постійному потоці нової інформації, що поступає на фінансові ринки, оцінки відносно якої-небудь фірми схильні до швидкого застарівання і підлягають оновленню з метою обліку нової інформації. Дана інформація може стосуватися тільки певної фірми, відноситися до цілого сектора економіки або ж змінювати очікування щодо всіх фірм на ринку.

Накінец, на всі економічні оцінки впливає інформація щодо стану економіки і рівня процентних ставок. Ослаблення економіки може привести до повсюдної переоцінки темпів зростання, хоча дія на доходи буде найбільшою у фірмах, що відрізняються циклічністю. Наприклад, прибутковість і, відповідно, ціни акцій такої компанії, як Coca-cola, визначаються попитом на її продукцію, який має сезонний характер.

Якщо аналітики вирішили поміняти свої оцінки, то від них, без сумніву, зажадають обгрунтувати дане рішення, причому в деяких випадках зміна оцінок з часом сприймається як проблема. У даній ситуації краще всього було б пригадати слова Джона Мейнарда Кейнса. Він вимовив їх у відповідь на критику, що обрушилася на нього за зміну позиції з приводу однієї фундаментальної економічної проблеми: «Коли факти змінюються, я змінюю свою думку. Хіба ви, сер, поступаєте по-іншому?»

Міф 3. Якісно проведена оцінка дозволяє точно визначити цінність

Даже після закінчення надзвичайної дійсної і детальної оцінки залишиться невизначеність з приводу завершальних величин вартості, оскільки вони будуть «забарвлені» припущеннями відносно майбутньої компанії і економіки в цілому.

Ймовірно, ступінь точності оцінок мінятиметься в широких межах залежно від конкретних інвестицій. Оцінка крупної і «зрілої» компанії з тривалою фінансовою історією буде, швидше за все, куди точнішою, ніж оцінка молодої компанії, що працює в нестійкому секторі. Якщо ця компанія працює на ринку, що формується, по приводу майбутнього якого також виникають значні розбіжності, то невизначеність умножиться.

«Зрілі» компанії зазвичай легко оцінювати, чим зростающим, а молоді, компанії, що тільки що стартують, важче оцінювати, чим компанії із сталими продукцією і ринками. Проте проблема полягає не у використовуваній моделі оцінки, а в тих труднощах, з якими ми стикаємося, намагаючись оцінити майбутнє. Багато інвесторів і аналітики виправдовують не цілком обгрунтовані оцінки невизначеністю майбутнього або указують на відсутність інформації. Але насправді виграш, який можна отримати при обгрунтованій оцінці, виявляється найбільшим саме в тих фірмах, де проведення оцінки є найбільш важким завданням.

Міф 4. Чим більш «кількісною» буде модель, тим точніша оцанка

Здається очевидним, що складніша і повніша модель приведе до якісніших оцінок. Проте це не завжди так. У міру ускладнення моделі, кількість вхідних даних, необхідних для оцінки фірми, швидше за все, буде рости, що приведе до збільшення вірогідності помилок на вході. Дана проблема ще більше посилюється, коли модель стає настільки складною, що перетворюється на якийсь «чорний ящик», де, з одного боку, аналітик «утопає» у вхідних даних, а з іншого боку, - в оцінках.

Існує три аспекти, які важливі для будь-якої оцінки. Перший з них - це принцип економії, суть якого полягає в тому, що не слід використовувати більше вхідних даних, чим потрібно для оцінки активу. Другий аспект полягає в необхідності балансувати між додатковими перевагами від детальнішої оцінки і додатковими витратами (і помилками), пов`язаними з отриманням необхідних даних. Третій аспект полягає в тому, що оцінюють компанії не моделі, а ви самі. В світі, де проблема оцінки часто полягає не в недоліку інформації, а в її надлишку, відділення істотної інформації від неістотної майже таке ж важливе, як і ті моделі і методи, які ви використовуєте для оцінки фірми.

Міф 5. Щоб робити гроші, покладаючись на оцінку, необхідно припустити неефективність ринка

По замовчуванні в процесі оцінки присутнє припущення, що ринки роблять помилки, а ми можемо ці помилки знайти. При цьому часто використовується інформація, яка доступна десяткам тисяч інших інвесторів. Таким чином, буде доцільним заявити, що тим, хто вірить в неефективність ринків, слід приділяти частину свого часу і ресурсів на оцінку, тоді як людям, упевненим в ефективності ринків, як якнайкраща оцінка варто прийняти ринкову ціну.

Краще всього, підходити до питання про ринкову ефективність з позиції обережного скептицизму. Слід визнати, що, з одного боку, ринки здійснюють помилки, але, з іншого боку, для виявлення цих помилок потрібне поєднання навиків і успіху. Даний підхід до ринків приводить до наступних висновків: по-перше, якщо щось виглядає дуже добре, щоб бути істинним (наприклад, цінний папір виглядає, зі всією очевидністю, недооціненою або переоціненою), то, найімовірніше, це не є істинним. По-друге, коли оцінка, проведена в результаті аналізу, істотно відрізняється від ринкової ціни, виходите з того, що правим буде ринок.

Міф 6. Важливий лише результат оцінки (тобто встановлена цінність). Сам же процес оцінки не грає ролі

Існує небезпека зосередитися виключно на результаті (тобто цінності компанії і питанні про те, чи є дана компанія переоціненою або недооціненою) і упустити при цьому деякі важливі моменти, пов`язані з процесом оцінки. Тим часом сам по собі він здатний надати нам величезну кількість інформації щодо детермінантів цінності і надати допомогу відповідає на деякі фундаментальні питання. Яку ціну можна заплатити за високе зростання? Яка цінність торгової марки (бренду)? Наскільки важливо добиватися вищої прибутковості проекту? Який вплив розміру прибутку на цінність? Завдяки такій високій інформативності процесу оцінки, деяку користь в моделях оцінки зможуть побачити навіть ті, хто вірить в ефективність ринку (а також в те, що ринкова ціна є якнайкращою оцінкою цінності).

Постулат, лежачий в основі здорового підходу до інвестицій, свідчить: «ніякий інвестор не платить за актив більше того, що він коштує». Дане твердження виглядає цілком розумним і очевидним, але, проте, кожному черговому поколінню доводиться всякий раз відкривати його наново на всіх, без виключення, ринках.

 

Рекомендуємо відвідати :

1. Портал міста Луцьк
2. Пошук роботи
3. Луцький форум
4. Гороскоп для Тельців

 Прочитано - 1310 раз








Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти