ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Риторика : Корпоративна культура ділового спілкування




Риторика : Корпоративна культура ділового спілкування
Знання, вміння, навички в області організації взаємодії людей і саме взаємодії в діловій сфері дозволяють встановлювати психологічний контакт з діловими партнерами, досягати точного розуміння в процесі спілкування, прогнозувати поведінку ділових партнерів, направляти поведінку ділових партнерів до бажаного результату, - все це включає в себе комунікативна культура. 

В основі комунікативної культури лежать загальноприйняті потреби до спілкування, нерозривно пов’язані з визнанням неповторності, цінності кожної особистості: ввічливість, коректність, тактовність, точність, скромність. 

Ввічливість – це вираження поважного відношення до інших людей, їх гідності, що проявляється у привітаннях і побажаннях, інтонації голосу, рухах. 

Антипод ввічливості – грубість. Грубі взаємовідносини стали не тільки показником низької культури, але й економічної категорії. 

Коректність – вміння тримати себе в рамках пристойності в будь-яких ситуаціях, насамперед, конфліктних. Особливо важливо коректна поведінка в суперечках, коли з’являються нові конструктивні ідеї. Якщо суперечка супроводжується випадами проти опонента, вона перетворюється в звичайну сварку. 

Тактовність – також одна з важливих складових комунікативної культури. Відчуття такту – це, передусім, почуття міри, відчуття меж у спілкуванні, перевищення яких може образити людину, поставити її в неприємну ситуацію. Нетактовними можуть бути зауваження з приводу зовнішнього виду або вчинку, співчуття, виражене в присутності інших з приводу інтимної сторони життя людини. 

Скромність у спілкуванні означає стриманість в оцінках, повага до смаків, прив’язаностей інших людей. Антиподом скромності є зарозумілість, розв’язність. 

Точність також має велике значення для вдалих ділових відносин. Без точного виконання даних обіцянок і взятих зобов’язань в будь-якій формі життєдіяльності справи вести важко. Неточність часто межує з аморальною поведінкою – обманом, брехнею. 

Людина з високим рівнем комунікативної культури володіє такими рисами:
  • доброзичливість – повага, вміння розуміти людей, їх вчинки, готовністю підтримати інших; 
  • конкретність – вміння говорити про свої конкретні переживання, думки, дії, готовність відповідати однозначно на запитання; 
  • ініціативність – вміння «іти вперед», встановлювати контакти, з готовністю братися за будь-які справи в ситуаціях, потребуючих активного втручання, а не просто очікувати, коли інші почнуть щось робити; 
  • відкритість – готовність відкрити іншим свій внутрішній світ і тверда впевненість у тому, що це допомагає встановленню здорових і міцних відносин з оточуючими;
  • чуттєвість – вміння виражати свої почуття і готовність приймати емоційну експресію зі сторони інших.

Не менш важливими компонентом комунікативної культури є знання, вміння і навички, що відносяться до мовної діяльності. В мовній діяльності можна виділити три сторони: змістовну, виразну і спонукальну. 

Змістовна сторона мови характеризується багатством, значимістю і дохідністю думок. Виразне мовлення пов’язане з емоційною забарвленістю: мова може бути яскравою, образною, енергійною або, навпаки, сухою, в’ялою, тьмяною. Спонукальна сторона полягає у впливі на думки, почуття і волю слухача. 

Показники культури мовлення в діловому мовленні:

  • Словниковий склад (виключає нецензурні плітки, жаргонні слова, діалектизми)
  • Словниковий запас (чим він багатший, тим яскравіша, різноманітніша мова, тим менше вона втомлює слухача, тим більше дивує, захоплює)
  • Граматика (ділова мова потребує дотримання загальних правил граматики, а також знання деяких специфічних відмінностей)
  • Стилістика (до хорошого стилю мови висуваються такі вимоги, як відсутність лишніх слів, правильний їх порядок, відсутність стандартних виразів). 

Особливості розвитку кожної особистості, унікальність її внутрішнього і ділового світу дозволяє говорити і про унікальність індивідуальної комунікативної культури. Важливо пам’ятати, що комунікативна культура піддається розвитку в процесі соціально-психологічного вивчення.

Види корпоративного спілкування

Корпоративне спілкування – це процес взаємозв’язку, в ході якого відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом. Ціль корпоративного мовлення – постановка відповідних цілей і конкретних задач. Цим воно відрізняється від спілкування в широкому розумінні слова. 

В діловому корпоративному спілкуванні неможливо закінчити взаємовідносини з партнером. Значну частину ділового мовлення займає службове мовлення, взаємодія людей, відтворення в робочий час, в стінах організації.   

Тим паче, ділове (корпоративне) спілкування – поняття більш широке, ніж службове, так як включає в себе взаємодію і найманих робітників, і власників-роботодавців, яка відбувається не лише в організаціях, але й на різноманітних ділових прийомах, семінарах, виставках і ін.   

Корпоративне мовлення можна умовно поділити на пряме (безпосередні контакти) і непряме (між партнерами існують просторово-часові дистанції). Пряме ділове мовлення володіє більшою результативністю, силою емоційної діяльності, ніж непряме.  

Розрізняють два види корпоративного спілкування: вербальне і невербальне. Вербальне мовлення (від лат. verbalis – словесний) відбувається за допомогою слів. При невербальному мовленні засобом передачі інформації є пози, жести, міміка, інтонація, погляди, територіальне розташування. 

Три основних стилі корпоративного спілкування:
  1. Ритуальний стиль, у відповідністю з яким головною задачею партнерів є підтримування зв’язку з соціумом, підкріплення уявлень про себе як про члена суспільства. В ритуальному мовленні партнер – лише необхідний атрибут, його індивідуальні особливості несуттєві, на відміну від ролі – соціальної, професійної.
  2. Маніпуляційний стиль, при якому до партнера відносяться як до засобу досягнення внутрішніх по відношенню до нього цілей. По суті, будь-яке вивчення, управління завжди включає маніпуляційність.
  3. Гуманістичний стиль, який направлений на спільну зміну уявлень двох партнерів, має на увазі задоволення такої людської потреби, як потреба в розумінні, співчутті, співпереживанні. 

До форм корпоративного спілкування відносяться ділові розмови; ділові переговори; дискусія, полеміка; публічний виступ; телефонні розмови; ділова переписка. 

Ділова бесіда – передача або обмін інформацією і думками на відповідні запитання або проблеми. За підсумками ділових бесід прийняття рішення, укладення угод необов’язкове. Ділова бесіда виповнює ряд функцій, в тому числі:

  • взаємне спілкування робітників з однієї ділової сфери;
  • сумісний пошук, оперативна розробка робочих ідей;
  • контроль і координація вже розпочатих ділових заходів;
  • стимулювання ділової активності. 

Ділова бесіда може передувати переговорам або бути елементом переговорного процесу. Ділові переговори – основний засіб погодженого прийняття рішень в процесі спілкування зацікавлених сторін. Ділові переговори завжди мають конкретну ціль і направлені на заключення угод, контрактів. 

Суперечка – зіткнення думок з якогось питання, боротьба, на якій кожна зі сторін відстоює свою точку зору. Суперечка реалізується в формі диспуту, полеміки, дискусії. 

Ділова співбесіда – спосіб відкритого колективного обговорення проблем групою спеціалістів. 

Публічний виступ – передача одним виступаючим інформації різного рівня широкій аудиторії з дотриманням правил і принципів побудови мовлення і ораторського мистецтва. 

Ділова переписка – узагальнена назва різноманітних за змістом документів, виділених в зв’язку з особливим способом передачі даних. 

Головні функції корпоративного спілкування:

  • організація спільної діяльності;
  • формування і розвиток міжособових відносин;
  • пізнання людьми один одного. 

Все це неможливо відтворити без комунікативної техніки спілкування, степінь володіння якою є головним критерієм професійної придатності керівника. Керівник як професіонал повинен вміти: 

  1. Формулювати цілі і задачі спілкування.
  2. Організовувати спілкування.
  3. Розглядати жалоби і заяви.
  4. Володіти навичками і прийомами, тактикою спілкування.
  5. Вести переговори, управляти діловими нарадами.
  6. Попереджувати конфлікти і розв’язувати їх.
  7. Доказувати і обґрунтовувати, аргументувати і переконувати, досягати згоди, вести бесіду, дискусію, діалог, суперечку.
  8. Виконувати психотерапію, знімати стрес, відчуття страху у співрозмовника, управляти його поведінкою. 

Соціально-психологічні методи управління спілкуванням

Зараження – це несвідоме, стихійне прийняття особистістю відповідного психологічного стану. 

Навіювання – це активний вплив однієї людини на іншу. Навіювання відбувається при умовах авторитетності джерела навіювання, довіри до джерела навіювання. 

Наслідування – це відтворення однією людиною відповідних образів поведінки, манери говорити і т.д. іншої. Наймасовіший прояв наслідування – це слідування моді і особливо неосмислене копіювання манер одягатися, говорити і тримати себе за прикладом різноманітних кумирів в молодіжному середовищі. 

Переконання – цілеспрямований вплив, сприймається з ціллю змінити погляди однієї людини в систему переконань іншої, є головним методом впливу на свідому сферу особистості. Його ціль – активувати мислення особистості при вивченні інформації, формувати в неї переконання. 

Тільки тоді, коли особистість здолає горизонти буденного розуміння і піднімається до ґрунтовно змістовного пізнання якогось явища, в її свідомості почнуть складатися переконання. 

Переконання рідко застосовується як окремий метод впливу на людей. Воно постійно взаємодіє з наслідуванням і навіюванням. Відмінність між цими поняттями полягає в тому, що переконання передбачає свідоме розуміння людьми адресованої для них інформації, а наслідування і навіювання розраховані на несвідоме сприйняття ними цієї інформації в силу авторитету виступаючого, настрою аудиторії, під тиском громадської думки. 

Подібний психологічний ефект впливу можна спостерігати при прослуховуванні лекцій, проведенні масових театральних, спортивних подій. Яскравим прийомом результативності наслідування і навіювання є мова і слух. 

Застосування методу наслідування формується на схильності людей до групових психологічних станів. Ще Аристотель говорив, що люди відрізняються від інших живих істот тим, що у вищому ступені схильні до наслідування, і перші знання людина набуває безпосередньо наслідуванням. Наслідування як свідома чи несвідома імітаціях чиїхось дій, манери поведінки і мислення широко розповсюджено в житті, в тому числі і у діловій практиці. 

Більш важким є метод навіювання. Це приведення шляхом слова чи іншим способом у відповідний психологічний стан (настрій, враження, дію) іншої особи при відстороненні її вольової уваги і зосередження. 

Відмінність навіювання від наслідування у тому, що при наслідуванні ціль досягається наглядною виразністю джерела інформації або високою звабливістю самої інформації. Тут ефект образу – основа сприйняття інформації. А при навіюванні досягнення цілі визначається безпосередньо емоційним впливом, головний заряд якого несе слово. 

В спілкуванні переконання, навіювання, наслідування і примушення застосовується як взаємозв’язана система методів. Керівник повинен вміло їх використовувати під час проведення робочих зборів, різноманітних публічних зустрічей, співбесід. 

Як би не був професійно підготовлений керівник, він зобов’язаний постійно удосконалювати свою технологію спілкування з людьми як на масовому, так і на індивідуальному рівні. Знайти свій стиль у спілкуванні з людьми – важлива умова успіху. 

Фактори, що впливають на вибір стилю спілкування

Склад аудиторії. Тут корисно приймати до уваги все те, що характеризує її культурні, національні, вікові, психологічні і професійні якості. Різноманітні аудиторії передбачають специфічні підходи до досягнення найкращого комунікаційного впливу. 

Зміст і характер матеріалу виступу. Наприклад, у виступі, в якому розглядаються актуальні питання професійної діяльності, недоступний авторитарний тон, безапеляційність висловів. Необхідно проявляти більше довіри до людей, радитися з ними в процесі виступу. Тут доречний довірчий обмін думками, відкрите бажання взаємного збагачення знаннями – надійний варіант комунікаційного спілкування. 

Об’єктивна самооцінка виступаючим своїх особистих ділових якостей, наочної компетентності в тих проблемах, з якими він вийшов до людей. Важливо не переоцінювати і не занижувати свою науково-економічну і практичну підготовленість. Слід самокритично оцінювати свої комунікабельні якості. 

Існують декілька видів ділового спілкування:
  • Менторський – повчальний.
  • Конфронтаційний – викликає в людей бажання заперечувати, не згоджуватись.
  • Інформаційний – орієнтований на передачу слухачам відповідних фактів, відновлення в їх пам’яті якихось знань.

Слід всіляко прагнути звільнитися від менторського спілкування, остерігатися появи у керівника ноток повчального характеру. Не повинно бути пози, якогось прояву своїх інтелектуальних переваг над людьми, ігнорування їх реакції на висловлюваний матеріал. 

Сучасні люди стримано відносяться до інформаційного спілкування. Вони прагнуть обміну думками, вироблення власних поглядів. 

Конфронтаційне спілкування в ряді випадків дидактично необхідне. Бувають пасивні аудиторії або аудиторії, які, так би мовити, нічим не здивуєш. Бувають теми виступу, які не викликають у людей з різних причин живого інтересу. Конфронтаційна манера спілкування використовується для активізації уваги людей, втягуючи їх в обговорення проблем, вона найбільше підходить для створення дискусій, протиставлення різних точок зору.   

 Прочитано - 15357 раз








Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти