ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Новий погляд на читання балансу




Новий погляд на читання балансу
Під читанням балансу зазвичай розуміється фінансовий аналіз, що виконується на основі показників бухгалтерського балансу. Тобто беруться які-небудь балансові показники (дані по розділах або окремих балансових статтях) і знаходиться співвідношення між ними. Наприклад, узяти грошові кошти і розділити їх на короткострокові кредиторські зобов`язання, а отримане співвідношення назвати коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Або все те ж саме, але до грошових коштів приплюсувати короткострокові дебиторські зобов`язання — тоді вийде коефіцієнт швидкої ліквідності. Або розділити кредиторські зобов`язання на валюту (підсумок) балансу і отримати коефіцієнт фінансової залежності. І багато ще що на що-небудь розділити, даючи коефіцієнтам, що вийшли, по можливості звучні назви, що запам`ятовуються: маневреність, концентрація, структура і так далі і тому подібне Питання тільки в тому, що ці звучні коефіцієнти, що запам`ятовуються (тільки по назві), показують в реальному майновому комплексі? Майже нічого, — а тому сумнівно, що за допомогою арифметичних співвідношень, званих коефіцієнтами, вийде ефективно управляти підприємством.

Хто сказав, що платоспроможність підприємства слід обчислювати на підставі коефіцієнта? Що показує коефіцієнт між балансовими статтями, коли по своїй економічній суті платоспроможністю є можливість розплатитися по кредиторських зобов`язаннях, не всім відразу, а по кожному конкретному боргу окремо? Допустимо, коефіцієнт платоспроможності такий-то. Це багато або мало? Ви прочитали в підручнику по фінансовому аналізу, що багато. Чи будете ви тепер спокійні за платоспроможність підприємства? Яку інформацію коефіцієнт дає керівникові: що певна частина боргів буде погашена? або може бути погашена? що всі борги будуть погашені і гроші ще залишаться? а скільки вільних грошей залишиться? Можливо, що борги будуть погашені з таким-то ступенем вірогідності? Нічого подібного коефіцієнт платоспроможності не показує, даючи лише математичне співвідношення ні між чого не виражаючими бухгалтерськими артефактами.

Платоспроможність полягає не в якомусь коефіцієнті, а в тому, чи зможуть конкретні кредиторські зобов`язання бути погашені, а якщо зможуть не відразу, то з якою затримкою, а після того, як зможуть, які суми, вільні для використання на інші господарські цілі, залишаться у розпорядженні підприємства. Все це — наявність і майбутні надходження грошових коштів, придатних для оплати, як і всі кредиторські зобов`язання, — може за деякого бажання бути встановлено за даними бухгалтерського обліку, тому що всі перераховані об`єкти мають в своїй підставі право.

Допустимо, на 1 січня 2008 р. залишок в касі і по розрахунковому рахунку підприємства складає 30 крб. Також зареєстровані дебіторські і кредиторські грошові зобов`язання підприємства. Звернемо увагу: тільки грошові зобов`язання (ті, які припускають майбутнє надходження в майновий комплекс або вибуття з майнового комплексу грошей, але не зобов`язання речові). Речові зобов`язання, навіть якщо вони значаться з грошовими зобов`язаннями по одній балансовій статті і враховуються на одному рахунку бухгалтерського обліку, в список потрапити не повинні, інакше платоспроможність (можливість розплатитися грошима) вирахувати не вдасться.

Отже, береться залишок грошей, а також всі грошові зобов`язання і обчислюються залишки грошей виходячи з наявних даних.

Негативний залишок по розрахунковому рахунку виходячи з наявних зобов`язань загрожує підприємству в липні і листопаді, отже, саме до цих дат необхідно поклопотатися про грошове поповнення: узяти кредит або запрацювати на чому-небудь. Гроші — один з типів об`єктів обліку, але далеко не єдиний: графіки платоспроможності, аналогічні приведеному, можуть бути складені по будь-якій речі, адже зобов`язується підприємство не тільки грошима, але і іншими речами. Подібні графіки, що позначають послідовність платежів, що належать, тільки і можуть продемонструвати платоспроможність, а не коефіцієнт платоспроможності, що розраховується на підставі спотворених даних.

Не все так просто, зрозуміло. Якщо брати початкові дані безпосередньо з бухгалтерського балансу, ні коефіцієнти, ні графіки нічого не покажуть і не зможуть показати, адже балансові статті є зовсім не тим, чим намагаються здаватися. Математика правильна, але економічний зміст спотворений.

Якщо керівникові було потрібно дані про майновий комплекс, йому не можна користуватися помилково і безсистемно згрупованими даними бухгалтерського обліку — необхідне економічно вивірене угрупування об`єктів. Така відсутня, тому доведеться розробити її самостійно, що, по суті, приводить до створення обліку, паралельного бухгалтерському. Створення обліку, паралельного бухгалтерському, — нереальне завдання; більш здійснимим представляється перегрупування об`єктів, раніше відбитих в бухгалтерському обліку, приведення їх у відповідність дійсному економічному змісту.

Що для цього буде потрібно?

1. По-перше, приведення у відповідність реальному майновому комплексу номенклатури об`єктів обліку, тобто виключення з обліку фіктивних, абстрактних об`єктів і включення тих речових об`єктів, якими бухгалтерський облік по тих або інших причинах нехтує. Під останніми маються на увазі власні працівники, а також зобов`язання по увязненим, але договорам, що ще не проходять по обліку (зважаючи на те що зобов`язання жодною із сторін договору поки не виконані).

2. Далі, для ухвалення управлінських рішень юридично існуючих об`єктів не завжди достатньо — вірніше, як правило, недостатньо. Якщо, покладемо, підприємство проводить продукцію, проте не має на її реалізацію укладених договорів, хоча абсолютно упевнено, що продукція буде реалізована, таке підприємство може включити в графік платоспроможності, а також використовувати у фінансовому аналізі відомості про майбутні продажі (тобто суми, очікувані до надходження за майбутню продукцію). Інакше кажучи, в аналізі можуть використовуватися планові показники — що не обов`язково існують де-юре.

3. По-третє, не варто забувати, що навіть у разі строгої економічної класифікації об`єктів їх оцінка, що виконується в бухгалтерському обліку, довільна. Одні об`єкти оцінюються за собівартістю, інші оцінюються за ринковою ціною, а для деяких об`єктів, яким особливо не повезло, вартість взагалі розділяється надвоє. Тому з бухгалтерської купи об`єктів мало вибрати що реально існують, необхідно ще і оцінити їх тим чином, який потрібний аналітикові для виконання завдання, що стоїть перед ним. Не існує єдино правильної оцінки (якою безуспішно намагається добитися методологія бухгалтерського обліку), а існують різні способи оцінки, кожна з яких у разі своєї системності (послідовного застосування до всіх оцінюваних об`єктів) може служити управлінським цілям. У ідеалі речі взагалі не слід оцінювати, адже в реальному майновому комплексі оцінка відсутня. Тільки гроші, які єдині володіють номіналом, є зразковим об`єктом для порівняння, інакше кажучи, тільки для грошей грошовий вираз є об`єктивною характеристикою. Для інших же речей об`єктивними характеристиками є їх фізичні кондиції: маса, технічні характеристики і т. п., — які по ідеї і потрібно порівнювати. Звичайно, порівнювати речі в їх фізичних кондиціях незручно, а речі, оцінені в грошовому виразі, порівнювати легко, але вже тут дозвольте: або ви порівнюєте те, що існує насправді, хоч би це було і не цілком зручно, або порівнюєте те, що зручно порівнювати, забуваючи про реальний майновий комплекс. Саме тут, при ухваленні управлінських рішень, і здатні принести користь будь-які математичні досягнення, але порівнюватися при цьому повинні не бухгалтерські артефакти, акуратно упаковані в грошову оболонку, а речі, складові реальний економічний комплекс.

Бухгалтерський облік відноситься до управління опосередковано: досягають успіху в підприємницькій діяльності не обов`язково менеджери, краще за інших знайомі з бухгалтерським обліком. Проте знайомство з бухгалтерською термінологією і деякими професійними методологічними прийомами, що практикуються в бухгалтерському обліку, виявиться корисним керівникові підприємства.


 

Рекомендуємо відвідати :


1. Портал міста Луцьк
2. Автосалоны луцк
3. Луцький форум
4. ТВ-програма каналу 1+1

 

 Прочитано - 3126 раз








Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти