ТОП
  Новини
  Інтерв'ю
  Біржа праці
  Дошка оголошень
  Каталог підприємств
  Акції та пресс-релізи
  Статті та Аналітика
 

Довідник
  Про Луцьк
  Карта Луцька
  Міська тел. довідка
  Телефонні коди Волині
  Поштові індекси Волині
  Міський транспорт
  Розклад руху поїздів
  Розклад руху по АС-1
 

Інструменти
  Книги
 

Ми ВКонтакте
 


Підписка на новини

e-mail:
RSS RSS
 


Діагностика і розвиток лідерських якостей




Діагностика і розвиток лідерських якостей
Серед спеціалістів досі не завершена дискусія про те, чи лідерські процеси є керуючими, чи стихійними в своїй основі. Іншими словами, лідерами стають чи народжуються? 

Незважаючи на відсутність однозначної відповіді на це питання, наявність теоретичних та практичних розробок дозволяє говорити про лідерські якості, тим паче, виникає питання про межі цих можливостей. 

Виявити людей з природженими або сформованими лідерськими якостями і їх роботу на керівних позиціях дуже актуально. Цей напрям діяльності може виходити і з тези «лідерами народжуються», так і з визнання можливості цілеспрямованого формування лідерів. В першому випадку мова йде про пошук лідерських якостей і їх використання в організаційних цілях, в другому – про прихід (чи переманювання) на підприємство людей підготовлених, які вже проявили себе лідерами. 

З досвіду добре відомо, що одні люди успішніше справляються з різними видами діяльності, інші - ні; що темп оволодіння будь-якою діяльністю і отримані в ній результати в різних людей - різні. Це зазвичай пояснюють наявністю у людини здібностей до конкретного виду діяльності. Наприклад, так звані технічні здібності включають в себе специфічно розвинену спостережливість, просторову уяву і особливий склад мислення. Здібності до образотворчої діяльності зумовлені високою чутливістю зорового аналізатора, образною пам`яттю і рядом сенсорних якостей, що виражаються в координації рухів рук. В загальному вигляді здатність можна визначити як систему індивідуально-психологічних якостей людини, що відповідають вимогам даного виду діяльності і є умовою успішного її виконання.

Зупинимося на таких спеціальних здібностях лідера, як організаторські здібності. Як показали дослідження російського психолога Л.І.Уманського, ці здібності характеризують психологічна вибірковість, практично-психологічна спрямованість розуму, психологічна тактовність, соціальна енергійність, вимогливість, критичність і схильність до організаторської діяльності. Розглянемо ці характеристики та їх співвідношення.

Психологічна вибірковість

Так, під психологічної вибірковістю розуміється здатність менеджера як організатора найбільш повно і глибоко відображати психологію організованої групи в процесі вирішення нею спільного завдання. Вона характеризується наступними параметрами:
  • повторюваними фактами швидкого, одночасного, «згорнутого», часто невербалізованого і неусвідомленого відображення психологічних особливостей і станів інших людей;
  • співпереживанням людиною того, що переживають, відчувають інші люди, свого роду емоційною синхронністю;
  • високою чутливістю і сприйнятливістю опису та демонстрації психологічних об`єктів за розповідями, книжками, творами живопису, театральними постановками, кінокартинами;
  • швидкою можливістю адекватно характеризувати психологічні особливості людей, влучність і характерність словесних і мімічних їх «фотографій»;
  • переважним вибором психологічних об`єктів з багатьох інших, одночасно діючих на випробуваного, і вибірковістю спілкування;
  • вибірково-психологічної пам`яттю і спостережливістю, що яскраво проявляються і перевіряються в спостереженні, у творах і бесідах, у рішенні організаторських завдань;
  • схильністю до психологічного аналізу, поясненням поведінки і вчинків інших людей і своїх власних (не змішувати з «копанням» в самому собі, з самоаналізом, що замикає людину у власних переживаннях);
  • глибоким переконанням в силах, здібностях, можливостях колективу людей, висуванням цього фактора на провідне, визначальне місце для досягнення цілей діяльності;
  • здатністю подумки поставити себе в психологічну ситуацію іншої людини, думати як би за неї, міркувати «з її точки зору», задаючи собі питання: «А як я вчинив би в цій ситуації, будучи на його місці?».

Практично-психологічна спрямованість розуму

Практично-психологічний розум має такі прояви:
  • розподіл обов`язків колективної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей людей (наприклад, засвоївши правило розподілу обов`язків, його виконують при вирішенні організаторських завдань і нездібні, і здібні організатори, однак перші роблять це механічно, а другі - виходячи з індивідуальних особливостей персоналу);
  • швидка орієнтація в ситуаціях, що вимагають практичного застосування знань людей, у вирішенні ситуацій «справи - люди», «люди - справи»;
  • винахідливість у застосуванні психологічного стану, настрою людей до даних умов життя і діяльності;
  • здатність знаходити шляхи і способи зацікавити людей справою, а також моральні та матеріальні стимули цієї зацікавленості (в цьому показнику практично-психологічний розум найбільш яскраво проявляється в діяльності, яка не представляє для організованих безпосереднього інтересу);
  • облік взаємин, особистих симпатій і антипатій, психологічних відмінностей людей для виконання спільної діяльності;
  • високий ступінь навченості при формуванні організаторських знань, навичок і умінь;
  • тенденція вирішувати практичні питання з урахуванням можливостей персоналу шляхом своєрідної уявної «прикидки», «примірювання», «зважування» відповідності завдань практики можливостям виконавців.

Психологічна тактовність

Психологічна тактовність передбачає такі якості особистості керівника:
  • відчуття міри у взаєминах і взаємодіях з людьми - найбільш загальний показник, що підкреслює саме ті рамки, вихід за які порушує взаємний контакт організатора і організованих;
  • мовна адаптація до різних людей, відсутність «мовного шаблону» і грубого пристосуванства, мовна винахідливість при першій зустрічі;
  • спілкування з людьми в залежності від індивідуально-психологічних особливостей;
  • відчуття ситуації;
  • врахування зовнішніх обставин, що впливають на взаємовідносини персоналу;
  • чуйність, уважність, співчуття у ставленні до людей. Простота, природність у спілкуванні, здатність залишатися завжди самим собою у відносинах з людьми, відсутність награності, нарочитості поведінки;
  • почуття справедливості, об`єктивність підходу до організовуваних, здатність показати і довести цю об`єктивність.

Розглянуті вище три властивості особистості (психологічна вибірковість, практично-психологічний розум і психологічна тактовність) складають своєрідну групову єдність. Ця групова специфічна якість особистості організатора може бути названа «організаторським чуттям», терміном, запозиченим з характеристики організаторського таланту. Організаторське чуття розуміється як дієве виборче відображення керівником феноменів соціально-психологічної об`єктивної діяльності.

Наступною якістю особистості керівника є здатність до емоційно-вольового впливу. Ця якість дає йому можливість впливати на інших людей, мобілізовувати, об`єднувати, гуртувати і направляти їх спільні зусилля на досягнення загальних цілей. Здатність до емоційно-вольового впливу включає в себе соціальну енергійність, вимогливість і критичність. Зупинимося на цих характеристиках більш докладно.

Соціальна енергійність

Соціальна енергійність має такі показники:
  • емоційно-мовленнєвий вплив, що виявляється в різних емоційних формах мовлення - в акцентному членуванні фрази, в інтонації (висоті тону, гучності, тембрі голосу), в наголосах та паузах;
  • вольове спонукання, що виявляється в мовній, мімічній і пантомімічній формі (жесті, погляді, позі, виразі обличчя). Володіння мовної функцією вольового спонукання виражається у здатності організатора користуватися багатьма словесними формами - проханням, побажанням, порадою, закликом, переконанням, навіюванням, вимогою, розпорядженням, наказом і т.д.;
  • здатність впливати на інших своїм відношенням до людей, справ, подій, а також передавати це відношення, «заражати» ним інших;
  • логічна переконливість впливу словом і ділом, здатність показати причинний зв`язок явищ, довести логічну послідовність у мовній і практично-діяльній формах;
  • практично-діяльна форма впливу, яка виявляється в тому, що організатор сам показує, як виконати справу, яку він доручає іншим, починає її, приєднується до неї у важкі хвилини, діє особистим прикладом;
  • впевненість у своїх силах, велика віра у справу, у можливість її здійснення, оптимізм, бадьорість духу;
  • правильний і швидкий вибір моменту вирішального впливу, сміливість і наполегливість у важкій ситуації, здатність піти на ризик.

Вимогливість

Вимогливість як властивість особистості. Вона виражається в таких показниках, як:
  • сміливість пред`явлення вимог;
  • сталість пред`явлення вимог, їх стійкий, неепізодичний характер;
  • гнучкість пред`явлення вимог залежно від ситуації, що склалася, конкретної обстановки;
  • самостійність вимог, їх ненавіяний характер;
  • категоричність, незаперечність вимог;
  • різноманітність форм вираження вимог, особливо здатність піднести їх у формі жарту, дотепного зауваження, сарказму;
  • індивідуалізація вимог залежно від постійних і тимчасових психологічних особливостей та стану персоналу.

Критичність

Індикаторами критичності є:
  • критична спостережливість як уміння побачити і виділити недоліки;
  • самостійність критичності;
  • легкість критичного аналізу;
  • логічність та аргументованість критичних зауважень;
  • прямота і сміливість критичності (без скарг і критиканства);
  • глибина і суттєвість критичних зауважень за змістом;
  • сталість, неепізодичність критичних висловлювань про недоліки, про стан справ і дії людей (без прискіпливості);
  • доброзичливість.

Схильність до організаторської діяльності

Цю третю групову специфічну якість особистості здібного організатора характеризує саме поняття «схильність».

Це поняття має наступні практичні та експериментальні показники:
  • спонтанне, самостійне включення в організаторську діяльність, коли людина бере на себе організаторські функції без будь-яких спонукань з боку інших людей;
  • взяття на себе ролі організатора і відповідальності за роботу інших людей у важких і несприятливих умовах;
  • потреба в здійсненні організаторської діяльності, стійке безкорисливе прагнення до неї, постійна готовність до її виконання;
  • природність включення в організаторську діяльність;
  • невтомність в організаторській роботі;
  • емоційно-позитивне самопочуття при виконанні організаторської роботи;
  • астеничність, нудьга і невдоволеність без організаторської діяльності;
  • здатність побачити необхідність організаторської діяльності в обставинах, які зримо її не вимагають.

Розвиток лідерства


Розвиток лідерства - цілеспрямоване формування і поглиблення відповідних якостей і навичок. Даний аспект проблеми управління лідерством в організації в більшій чи меншій мірі враховує можливості формувати та розвивати лідерські здібності шляхом навчання і самонавчання. Для розвитку лідерства використовується ряд нижченаведених процедур:  
  • вироблення особистої мотивації, стійкого бажання бути лідером, впевненості в собі, готовності приймати рішення і брати на себе відповідальність, послідовності та наполегливості в реалізації спільних цілей, усвідомлення власної сили, віри у досягнення мети, ентузіазму і т. п. Ця група якостей характеризує різні параметри активності лідера. Процедури індивідуальної самомотивації достатньо розроблені у відповідній літературі і широко використовуються в практиці менеджменту;
  • розвиток індивідуальних інтелектуальних і моральних лідерських якостей. Як уже частково зазначалося, до таких якостей відносяться, перш за все, професійна компетентність, порядність (чесність, дотримання загальноприйнятих моральних норм), без якої, як правило, важко, а то й зовсім неможливо завоювати авторитет, розвинений інтелект, що виявляється в аналітичності, швидкості розуміння суті проблеми, гнучкості розуму, передбачливості, умінні планувати і ставити цілі, і т.д.;
  • забезпечення соціальної компетентності лідера і його доброзичливості у відносинах з членами групи. Це передбачає культуру спілкування, уміння ясно і чітко висловлювати думки, коректно вислуховувати співробітників, робити зауваження, давати поради, уважність, повага до гідності інших людей, вміння розуміти їх, перейматися їхніми турботами і проблемами, надавати їм підтримку і т.п.;
  • набуття умінь і навичок швидко і правильно оцінювати ситуацію, знати і враховувати особливості, інтереси, запити та очікування всіх членів групи. Ця ідея досить яскраво виражена в рекомендаціях з розвитку лідерства американської Національної організації жінок: «Лідерство не є таким процесом, в ході якого ви вибираєте тих жінок і чоловіків, з якими хочете працювати, і «позбавляєтеся» від інших. Більше того: людина, яку змусили замовчати, не привернеться до вашої віру. Намагайтеся залучити всіх!» Не менш важлива для лідерства і правильна оцінка ситуації, своїх сил і можливостей групи. Без цього успіх групової діяльності недосяжний. Повторювані невдачі зазвичай ведуть до втрати віри в лідера.

Діагностика лідерських здібностей


Дослідники лідерства вважають, що лідерів можна знайти на всіх рівнях ділової активності, а не лише на найвищому рівні топ-менеджменту. Кращі лідери зазвичай дотримуються загального комплексу цінностей, до якого входять «справедливість, рівність, неупередженість, цілісність, чесність, довіра». Кожна людина може визначити свою і чужу придатність до лідерства за допомогою наступних критеріїв:  
  • безперервне самовдосконалення. Ви шукаєте способи самовдосконалення - читаєте, задаєте питання, проходите додатковий курс навчання. На думку С.Кові, для більшості людей характерна тенденція до обмеження вчорашніми знаннями, а не виховання в собі духу безперервного самовдосконалення. Однак, якщо ви самі не вдосконалюєте себе, то вам важко спонукати інших зайнятися цим;
  • орієнтація на служіння іншим. Ви орієнтовані на надання послуг незалежно від того, як ви заробляєте собі на життя. Іншими словами, ви питаєте себе, що потрібно іншим, а не тільки, що потрібно вам;
  • випромінювання позитивної енергії, доброзичливість і ухилення від сприйняття негативної енергії і конфліктів;
  • віра в інших. Ви захищаєте їх, бачите цінність, доброту і потенційні можливості;
  • раціональний розподіл часу і зусиль. Ви намагаєтеся оптимально розподілити своє життя між роботою, домом і суспільством;
  • внутрішня впевненість, оптимізм, свіжий погляд на події, сприйняття життя як пригоди;
  • самокритичність, толерантність (терпимість), визнання заслуг інших та їх рівного права на самовираження. Ви цінуєте відмінності. Ви розумієте, що ваш метод не є «єдино правильним» і розглядаєте нові альтернативи як захоплюючі, а не як загрозливі вам;
  • турбота про фізичне здоров`я, інтелектуальний і духовний розвиток. Ви стежите за своїм фізичним станом за допомогою вправ, щоб зберегти здоров`я, за інтелектуальним - за допомогою читання; за духовним - за допомогою медитації/молитви, розумового зосередження і психологічного настрою на що-небудь при повній відмові від усього іншого; про речі, здатні викликати натхнення.

 

 Прочитано - 8897 раз








Сервіси
  Афіша
  ТВ - програма
 

Медіа
  Фотогалерея
  Відео - Луцьк
 

...

Погода Луцьк
 


Погода в інших містах

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

 

Ми в Facebook
 




© 2007 - 2016 Топ Луцьк


Проект компанії:
Про портал | Правила порталу | Рекламодавцям

Промо | Партнери проекту | Робота у нас | Карта сайту | FAQ | Контакти